Святе Письмо з розважанням на 1 червня

Діянь святих апостолів читáння.

Ді. 29 зач.; 12, 1-11.

1. В тих днях цар Ірод підняв руку, щоб гнобити деяких із Церкви. 2. Він убив мечем Якова, брата Іванового. 3. Побачивши, що це подобалося юдеям, він завзявся також схопити Петра. То були дні Опрісноків. 4. Схопивши його, він посадив його у в'язницю і передав чотирьом чвіркам вояків, щоб стерегли його, бажаючи вивести його перед народ по Пассі. 5. І стерегли Петра у в'язниці, а Церква молилася ввесь час Богові за нього.

6. Коли ж Ірод намірявся вивести його, Петро, закутий у два ланцюги, спав тієї ночі між двома вояками, а сторожі при дверях стерегли в'язницю. 7. Нараз з'явився ангел Господній, і у в'язниці засяяло світло. Він, вдаривши злегка Петра у бік, збудив його, кажучи:

– Вставай чимскорше!

І ланцюги впали з рук у нього.

8. – Підпережися і надінь свої сандали.

Він зробив так. Знову сказав до нього:

– Накинь на себе плащ і йди за мною.

9. Вийшов Петро й ішов за ним; не знав, чи то правда, що робив ангел; думав, що видіння бачить. 10. Минули вони першу варту й другу, і прийшли до залізної брами, що веде в місто; вона сама собою їм відчинилась. Вийшли вони та пройшли одну вулицю, і ангел нараз відступив від нього.

11. Тоді Петро, опам'ятавшись, мовив:

– Тепер я справді знаю, що Господь послав ангела свого й вирвав мене з руки Ірода й від усього, чого так ждав юдейський народ.

Від Йоана святого Євангелія читáння.

Йо. 31 зач. 8, 31-42.

31. Сказав Господь до тих юдеїв, які увірували в нього:

– Коли ви пробуватимете в моїм слові, справді будете учнями моїми; 32. і ви пізнаєте правду, і правда визволить вас.

33. Вони йому відповіли:

– Ми потомки Авраама й не були ніколи невольниками ні в кого. Як же ти говориш: будете визволені?

34. Ісус відповів їм:

– Істинно, істинно кажу вам: кожен, хто чинить гріх – гріха невольник! 35. Невольник не пробував в домі повіки; син пробував повіки. 36. Отже, як Син вас визволить, справді будете вільні. 37. Знаю, що ви потомки Авраама, одначе хочете мене вбити, бо моє слово не має місця у вашому серці. 38. Я говорю те, що бачив в Отця мого, а ви робите те, що чули від батька вашого.

39. Ті йому у відповідь сказали:

– Авраам – наш батько.

Каже їм Ісус:

– Якби ви були дітьми Авраама, чинили б діла Авраама. 40. Та ось тепер хочете вбити мене, чоловіка, який вам сказав правду, яку він чув від Бога. Так Авраам не робив. 41. Ви чините діла батька вашого.

Ті йому кажуть:

– Ми не народились з чужоложства; один у нас Отець – Бог.

42. Ісус сказав їм:

– Якби Бог був Отець ваш, ви б мене любили, бо я від Бога вийшов і прийшов.

Йо. 8, 31–42. «І спізнаєте правду, і правда визволить вас»

Скільки б ми не жили в цьому світі, скільки б не вчились і не здобували досвіду, однак бачити цілісно ми не зможемо. Бо кожен із нас через різні труднощі та негаразди, які пережив у житті, через різний особистий досвід та стереотипи, завжди суб’єктивно сприймає навколишню дійсність. Кожен із нас глибоко просякнутий суб’єктивізмом.

Лише Бог може обдаровувати нас щораз більшою повнотою розуміння того, що є правда, добро і справедливість. Наближення до Бога перемінює нас, дає змогу правдиво розуміти, яким є наше життя, як маємо чинити, як жити. Пошук Бога завжди й неминуче відбивається на всіх аспектах нашого життя. Саме тоді, коли ми вкорінюємось у Бозі, стаємо по-справжньому вільними.