Святе Письмо з розважанням на 13 квітня

Буття 17, 1-10 1 Як Аврамові було дев'ятдесят дев'ять років, з'явився Аврамові Господь і сказав йому: "Я - Бог всемогутній. Ходи зо мною і будь бездоганний. 2 Я зроблю союз мій між мною й тобою й розмножу тебе вельми-вельми." 3 І припав Аврам на лице своє до землі, а Бог сказав до нього: 4 "Ось мій союз із тобою: Ти бо станеш батьком многоти народів 5 Отож уже більше не зватимешся Аврам, лише Авраам буде твоє ім'я, бо батьком многоти народів я тебе зроблю 6 Я зроблю тебе дуже-дуже плодовитим, виведу з тебе народи, навіть царі вийдуть із тебе 7 І встановлю я мій союз між мною й тобою і між твоїми потомками, в їхніх поколіннях, як союз вічний, щоб бути Богом тобі й потомкам по тобі 8 Я дам тобі і твоїм потомкам край, де ти пробуваєш (як чужинець), увесь Ханаан-край, у вічне посідання, і буду їм Богом." 9 Далі сказав Бог до Авраама: "Ти берегтимеш союз мій, ти й твої потомки, в їхніх поколіннях 10 Ось мій союз, що його маєте берегти між мною й вами, і між потомками по тобі: кожного чоловіка серед вас обрізати. Книга Приповідок 15, 20 — 16, 10 20 Розумний син веселить батька, дурний же матір свою зневажає. 21 Дурнота - радість безглуздому; розумний чоловік іде шляхом просто. 22 Без міркування задуми не таланять, а як порадників багато - щастять.  23 Людина рада відповіді своїх уст, і яке любе слово, сказане доречі! 24 Стежка життя веде мудрого вгору, щоб ухилитись від Шеолу долі. 25 Господь розвалить дім гордих й утвердить межу вдовиці. 26 Огидні Господеві задуми погані, слова ж чисті - приємні. 27 Хто жадібний наживи, той руйнує дім свій; а хто гостинці ненавидить, той буде жити. 28 Серце праведного обдумує, що має відповісти; а уста злих зло виливають. 29 Господь від лихих далеко, молитву ж праведних вислуховує. 30 Ласкавий погляд веселить серце; добра новина підкріпляє тіло. 31 Вухо, що слухає спасенного картання, посеред розумних перебуває. 32 Хто напоумлення відкидає, свою душу зневажає; а хто на навчання зважає, той глузду набуває. 33 Острах Господній - мудрости навчання; славу випереджує - покора. 1 Людина робить задуми в серці, але від Господа - відповідь язика. 2 Усі дороги людини чисті в очах власних, Господь же розцінює духа. 3 Здайся на Господа у твоїх справах, і задуми твої здійсняться. 4 Усе зробив Господь для власної мети, ба навіть грішника - на день лиха. 5 Осоружний Господеві - кожен гордий серцем; такий напевне кари не уникне. 6 Милосердям і правдою покутується гріх, а острахом Господнім ухиляється зло. 7 Коли вчинки людини Господеві милі, то він і ворогів його мирить з ним. 8 Ліпше трохи з правдою, ніж з кривдою прибутки великі. 9 Серце людське обмірковує дорогу, та Господь управляє його кроком. 10 В царя на устах - вирок; на суді уста його не помиляться.

---

Усі дороги людини чисті в очах власних, Господь же розцінює духа. Здебільшого складно у світі відносного знайти чи виробити для себе межу, яку ніколи не переступиш, межу твоєї етики, рівень твоєї свідомості. Багато свідомо дозволеного самим собі не є виправданим  в Божих очах. Це нормально. Люди часто полюбляють крайнощі. Полюбляють бачити свої суцільні переваги і недобачати недоліків. Ми недосконалі, але досконалий Бог і його благодать може зробити нас довершеними після падіння. Тому у кожній ситуації, коли вважаємо свою думку єдинправильною, просімо Бога, щоб почути і Його думку. Можливо вона суттєво відрізняється? Наша всесильність - лише у Господі: серце людське обмірковує дорогу, та Господь управляє його кроком.   Господи, керуй кожним кроком мого життя. Амінь.