Святе Письмо з розважанням на 14 серпня

Перше послання до Коринтян 1, 10-18.

10. Благаю вас, брати, ім'ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі те саме говорили; щоб не було розколів між вами, але щоб ви були з'єднані в однім дусі і в одній думці. 11. Я бо довідався про вас, мої брати, від Хлоїних, що між вами є суперечки. 12. Кажу ж про те, що кожен з вас говорить: я Павлів, а я Аполлосів, а я Кифин, а я Христів. 13. Хіба Христос розділився? Хіба Павло був розп'ятий за вас ? Або хіба в Павлове ім'я ви христилися? 14. Дякую Богові, що я нікого з вас не христив, крім Крисла та Ґая, 15. щоб не сказав хто, що ви були хрищені в моє ім'я. 16. Христив я теж дім Стефани; і більш не знаю, чи христив я кого іншого. 17. Христос бо послав мене не христити, а благовістити, і то не мудрістю слова, щоб хрест Христа не став безуспішним. 18. Бо слово про хрест – глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, сила Божа.

Євангеліє від Матея 14, 14-22.

14. Вийшовши, Ісус побачив силу народу і змилосердився над ними та вигоїв їхніх недужих. 15. Як же настав вечір, підійшли до нього його учні й кажуть:

– Пустинне це місце та й час минув уже. Відпусти людей, нехай ідуть по селах та куплять собі поживи.

16. Ісус сказав їм:

– Не треба їм відходити: дайте ви їм їсти.

17. Вони ж мовлять до нього:

– Ми маємо тут тільки п'ять хлібів і дві риби.

18. Тоді він каже:

– Принесіть мені їх сюди.

19. І велівши народові сісти на траві, взяв п'ять хлібів і дві риби, підвів очі до неба, поблагословив і розламав хліби і дав учням, а учні – людям. 20. Всі їли до наситу й назбирали куснів, що зосталися, дванадцять кошів повних. 21. Тих же, що їли, було яких п'ять тисяч чоловік, окрім жінок та дітей.

22. І зараз же заставив учнів увійти до човна й переплисти на той бік раніше від нього, тим часом як відпускав народ.

* * *

1 Кр. 1, 10–18. «Бо слово про хрест – глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, сила Божа»

Щоб зрозуміти ці слова, мусимо кілька слів сказати про те, чим для тогочасних людей було розп’яття на хресті. Бути покараним на хресті – найбільша ганьба для тогочасної людини, а ще більше – для єврея. Тому проповідь про хрест теж була ганьбою для тогочасних людей, бо це було місце ганебної смерті.

А чим для нас є хрест? Це місце, де нам подарована вічність. Усі ми прагнемо щастя, довгих років життя, але на хресті людина отримала вічність, безсмертне життя. Тому він для нас такий важливий і цінний. На хресті Господь виявив свою найбільшу любов до людини й обдарував її вічним життям.

Мт. 14, 14-21. «Не треба їм відходити: дайте ви їм їсти».

Люди були так захоплені проповіддю Спасителя, що зовсім не думали про земні потреби, – незчулися, як опинилися в пустельному місці, де не було поживи. Тоді апостоли, учні Ісуса Христа, просять Його якось зарадити цій ситуації, щоб можна було нагодувати людей. Апостоли навіть не допускають думки, що Христос може дати людям їжу. А ще більше не сподіваються, що вони самі можуть щось дати цим людям. Саме в цій ситуації Ісус Христос каже ці знамениті слова: «Дайте ви їм їсти». Тобто: спробуйте зробити щось, що можете у цій ситуації.

З одного боку, ми бачимо чудо – Ісус Христос помножує хліби. А з іншого – перед нами постає ситуація ділення, бо люди мали п’ять хлібів і дві риби й почали ділитися, давати одні одним. Як це важливо в нашому житті – вміти поділитися, дати щось комусь іншому.

Господь не тільки робить чудо помноження хлібів, а й вчить ділитися, давати те, що в наших силах і змозі, – а Бог доповнить. Тож робімо все, що можемо, а Бог завжди це помножить!

* * *

Преосв. Венедикт, єпископ Львівський