Святе Письмо з розважанням на 22 січня

UIПослання до Ефесян 4, 7-13.

7. Браття, кожному з нас дана благодать в міру Христових дарів. 8. Тому й сказано:

Зійшовши на висоту, полонив він полонених,

і дав людям дари.

9. Те «зійшовши» що означає, як не те, що він був зійшов униз у найнижчі частини землі? 10. Той же, хто був зійшов униз, є той самий, що зійшов вище всіх небес, щоб усе наповнити. 11. І він настановив одних апостолами, інших пророками, ще інших євангелистами, пастирями, і вчителями, 12. для вдосконалення святих на діло служби, на будування тіла Христа, 13. поки ми всі не дійдемо до єдности у вірі й до повного пізнання Божого Сина і не станемо дорослим мужем, у міру повного зросту, повноти Христа.

__________

Євангеліє від Матея 4, 12–17.

12. В тому часі зачувши, що Івана ув'язнено, Ісус вернувся в Галилею 13. і, покинувши Назарет, пішов і оселивсь у Капернаумі, що при морі, на границях Завулона та Нафталі, 14. щоб збулося те, що сказав був пророк Ісая:

15. О земле Завулона та земле, Нафталі,

приморський шляху, країно за Йорданом,

поганська Галилеє!

16. Народ, який сидів у темноті,

побачив велике світло;

тим, що сиділи в країні й тіні смерти,

зійшло світло.

17. З того часу Ісус почав проповідувати й говорити:

Покайтесь, бо царство небесне близько.

__________

Христос повернувся з пустелі до Галилеї. Подолавши 40 днів та 40 ночей посту, спокуси Диявола, Він рушив до людей і почав проповідувати. Сильний і мужній, Ісус пішов "ловити" своїх перших учнів, "переймати естафету" в Івана Хрестителя, який так ревно готував людей до приходу Спасителя.

Поза Вічністю, в земному житті, все має свій фізичний початок і кінець. Якщо не зважати на духовний вимір біблійних історій - то часами може ставати дуже сумно. Пророків ув'язнюють, потім - вбивають, далі люди вбивають і самого Месію. Але ж ми знаємо, що Предвічний Бог врятував нас, вмерши на хресті й воскреснувши. Знаємо, що слова Івана Хрестителя дійшли до наших днів, віримо у безсмертність душі та читаємо у Святому Письмі слова самого Бога і Його Сина. Отже, не все так погано і сумно, і за трагічними подіями часто ховається радісна мета Царства Божого.

Наша місія переходить від вчителя до учня, з покоління до покоління. "...поки ми всі не дійдемо до єдности у вірі й до повного пізнання Божого Сина". Коли це станеться? Як можна пізнати Бога повністю? Чи можливо це зробити впродовж одного людського життя? Коли всі стануть єдиними у вірі?...

Час для Бога і для людини триває по-різному. Нехай наша життєва мить стане важливою для вічності.