Святе Письмо з розважанням на 6 травня

Діянь святих апостолів читáння.

Ді. 2 зач.; 1, 12-17; 21-26.

12. В той час вернулися апостоли в Єрусалим з гори, яка зветься Оливною, що близько Єрусалиму – день ходи в суботу. 13. Увійшовши в місто, зійшли на горницю, де вони пробували: Петро і Іван, Яків і Андрій, Филип і Тома, Вартоломей і Матей, Яків Алфеїв і Симон Зилот та Юда, син Якова. 14. Всі вони пильно й однодушно були на молитві разом з жінками і Марією, матір'ю Ісуса, та з його братами.

15. Тими днями Петро, вставши серед братів, яких зібралось було разом близько ста двадцяти, мовив:

16. – Мужі брати! Треба було, щоб збулося Писання, що Дух Святий прорік був устами Давида про Юду, який став проводирем тих, що схопили Ісуса. 17. Він був зачислений до нас і прийняв частку служби цієї.

21. Треба, отже, щоб із цих мужів, що сходились з нами ввесь той час, коли Господь Ісус жив з нами, 22. почавши від хрищення Івана аж до дня, коли він від нас вознісся, щоб один з них був разом з нами свідком його воскресіння.

23. І поставили двох: Йосифа, що зветься Варсавою, на прізвише Юст, і Матія. 24. І, помолившись, сказали:

– Ти, Господи, всіх серцезнавче, вкажи, кого з цих двох ти вибрав, 25. щоб узяти місце тієї служби й апостольства, від якого відпав Юда, щоб іти на своє місце.

26. І кинули жереб, і жереб упав на Матія, і його зараховано до одинадцятьох апостолів.

Від Йоана святого Євангелія читáння.

Йо. 2 зач. 1, 18-28.

18. Бога ніхто не бачив ніколи:

Єдинородний Син, що в лоні Отця, той об'явив.

19. Ось свідчення Івана, коли юдеї з Єрусалиму були до нього послали священиків і левітів спитати його: хто ти? 20. І він признався, не заперечив, признався:

– Я не Христос.

21. Вони спитали його:

– Що ж – Ілля ти?

– Ні, – мовив він.

– Пророк ти?

– Ні, – відповів він.

22. Тоді вони сказали йому:

– Хто, отже, ти ? – щоб відповісти тим, які нас вислали. Що про себе кажеш?

23. Він промовив:

– Я – голос вопіющого в пустині: вирівняйте путь Господню, як сказав пророк Ісая.

24. Були ж посланці з фарисеїв. 25. І спитали його, кажучи до нього:

– Чого ж ти христиш, коли ти ні Христос, ні Ілля, ні пророк?

26. Іван їм відповів:

– Я хрищу водою, але серед вас стоїть той, якого ви не знаєте; 27. він – той, що йде після мене, і я не гідний розв'язати йому ремінь сандалів.

28. Сталося те у Витанії, по той бік Йордану, де Іван христив.

Йоана 1, 27: “Він – той, що йде після мене, і я не гідний розв’язати йому ремінь сандалів”

Йоан Хреститель усвідомлював роль Ісуса для людства. Він також розумів і своє місце у цій історії. Саме Йоан відкрито почав говорити про Сина Божого, як Спасителя.

Нам може здаватися, що для того, щоб говорити про Господа і свідчити про Його присутність у житті, треба бути обраним, кимось особливим. Але згадаймо, хто став учнями Христа? Так, це були звичайнісінькі люди і багато з-поміж них були грішниками, далекими від Бога. Та в певний момент вони усвідомили, ким є Той, хто з’явився у їхньому житті. Тому залишили свої попередні звички, своє колишнє життя і пішли за Ісусом, щоб змінити не лише себе, а й світ загалом.

Тому відкиньте сумніви і знайдіть свої стежки чи дороги, щоб слідувати за Господом і вести за ним тих, кого Він вам приведе у життя.