Без цвіту не буде плоду

Сонце усміхається крізь хмари. Своїм промінням, мов руками, обіймає кожне створіння і зігріває своїм теплом. Не забуло сонечко заглянути і у вишневий сад, який рясно покрився білосніжним цвітом. Повітря пронизує звук працьовитих бджілок, які невтомно літають над цвітом і збирають пилок, щоб перетворити на смачний мед. Запах квітів на крилах вітру розноситься за межі садка і напоює повітря п'янким ароматом. Картина неповторна.

Вишневі гілки тягнуться, мов руки у молитві, до небесних просторів. Білий цвіт надає величності саду і уособлює райський куточок, над яким, у всій своїй красі, порхають різнобарвні метелики, несучи радість і красу на своїх крилах. Перебуваючи у цій атмосфері, забуваєш про все земне. Душа напоюється миром і радістю, і твої руки разом з гілками підносяться до неба, славлячи Творця. Підняте лице лоскоче вітер, який стає чимраз сильнішим.

Мов сніжинки, від дихання вітру на лице опускаються білі пелюстки вишневого цвіту. У парі з вітром пелюстки танцюють вальс і зачаровують погляд. Цвіт опадає і покриває землю білою ковдрою. На місці цвіту уже видніються зелененькі майбутні плоди, які ховаються між зеленими листочками.