Думка

Примітка від Вікіпедії: "Думка — те, що з'явилося внаслідок міркування, продукт мислення".

Стільки думок день в день кружляють в наших головах. І добрі, і не дуже. І геніальні, і не дуже. І сміливі, і не дуже. І веселі, і не дуже. Вони бувають такі різні :) Ми міркуємо майже щохвилини (свідомо чи несвідомо). Думки невидимі, тому залежить все від людини, чи готова вона зробити їх явними.

Наступним крок після думки є або слово, або дія. Проте на шляху реалізації задуманого інколи нам зустрічаються бар’єри, які важко перестрибнути, а обійти неможливо. Є люди, які знаходять в собі сили і долають перешкоди відважно, але є і такі, які через певні обставини не готові рушати вперед. Вони вдаються до втечі. В такій ситуації, як варіант, знаходиться велика кількість відмовок, людина просто розвертається і йде назад або вдає, що нічого не сталось.

Чому думки не стають діями (словами)? Чому хороші поривання ми не реалізуємо в життя? Можливо, наші бар’єри - брак сміливості, лінивство, страх… Це, звичайно, не хороші якості, які з часом можуть міцно вкорінитись в нас, але їх подолати можна і треба.

Мій спосіб. Спочатку потрібно визначитися із бар’єром (знайти свій) і зрозуміти свою слабкість перед ним. Далі віддати його в Божі руки. Щиро попросити допомоги в Бозі, бо лише з Його поміччю подолаємо все. Ні в якому разі не падати духом! Схема не складна, вона побудована на мудрих порадах мудрих людей і перевірена досвідом.

Сміливість здобуваймо крок за кроком. Зародилось бажання зробити щось хороше - не відкладаймо це на завтра. Діймо тут і зараз, наступного моменту може і не бути. Лінивство долаймо кожної хвилини. Інакше станемо лінивими до власного життя. Страх переборимо лише з розумом, щоб зберегти на серці мир та спокій.

"Ніхто не запам'ятає тебе за твої думки (Джон Уелш)"

"Ніхто не запам'ятає тебе за твої думки (Джон Уелш)" – слова, роздуми над якими стали причиною написання цього блогу. В наших думках ми можемо бути майже супергероями :) Я впевнена, що кілька нагод протягом дня та й випадає, в яких ми могли б проявити себе з кращої сторони. Залежить від нас, який світ буде довкола. Радісний чи похмурий… Кольоровий чи чорно-білий… Люблячий чи ненависний… Якщо творимо добро довкола нас, тоді і це «довкола нас» відповість нам добром.

Бажаю читачу завжди долати будь-які бар’єри сміливо, відважно, впевнено і з посмішкою на вустах. І нехай вас у всіх хороших пориваннях укріплюють слова із Святого Письма: "Коли Бог за нас, хто проти нас? ( Рм 8:32 )".

P.S. Випадково натрапила на вірш Тараса Шевченка. Дуже глибокі слова в ньому, загалом як і у всіх творах цього письменника. Не можу втриматись, щоб не прикріпити цей вірш до блогу. Прошу перечитати ще і його. Можливо він когось надихне на написання свого блога… :)

Думка

Тече вода в синє море, Та не витікає; Шука козак свою долю, А долі немає. Пішов козак світ за очі; Грає синє море, Грає серце козацькеє, А думка говорить: «Куди ти йдеш, не спитавшись? На кого покинув Батька, неньку старенькую, Молоду дівчину? На чужині не ті люде,— Тяжко з ними жити! Ні з ким буде поплакати, Ні поговорити». Сидить козак на тім боці,— Грає синє море. Думав, доля зустрінеться,— Спіткалося горе. А журавлі летять собі Додому ключами. Плаче козак — шляхи биті Заросли тернами.

[1838, С.-Петербург]