Який Він, Бог двадцять першого століття?

Кожна частинка історії сповнена надто різними переживаннями: героїчними, трагічними, буденними. Людство змінюється з кожним епохальним порухом. Так само і люди в кожному часі різні, але шукають відповідей на ті ж запитання. Атеїзм у його найрізноманітніших проявах, без сумніву, присутній, однак йому не під силу знищити у людини бажання відчувати себе частинкою Бога. Дуже цікавою і захопливою мені видавалась завжди розповідь про Вавилонську вежу, яку Бог зруйнував і розділив людей різними мовами. Однак є такі моменти, коли можна уявити собі, як це було колись. Зустріч усіх народностей, яку переживали сьогодні, вражає, по-особливому торкається серця. Це лише частинка, зменшена копія світу, в якому живемо. Ловиш себе на думці, що, власне, та, яка може бути. Коли бачиш різні народності, людей із країн, про які навіть не доводилось чути, інших - фізично, ментально, які разом збираються, щоб молитись Літургію, розумієш, який геніальний був план у Бога. Бог милосердний. Розумієш, що Бог милосердний, якщо дозволяє нам бачити красу цього життя настільки по-різному. Хочеться якнайбільше взяти для себе - емоцій, переживань. Ми разом! Світ разом, коли з Ісусом. Молимось, плещемо в долоні, радіємо - ось це справжнє християноство! Сьогодні вперше приймала Євхаристію у темношкірого отця. Це класно, це неймовірно!!! Неймовірно знайомитись, робити фото, наприклад, із пакистанцями, індонезійцями. До речі, від індонезійця в подарунок отримали образ Божої Матері, зовсім не подібний на наш. А від американського отця - пляшку коли та магнітик. Ви питаєте, чи є Бог? Після Ніцше і недавньої Ніцци? Сьогодні Він живе серед нас у кожному, хто хоче відкрити своє серце до Його милосердя, хто не боїться ризикувати, щоб іти за Ним, хто лише хоче встигнути якнайбільше прислужитись ближньому.