Кара Божа чи благословення?

А то що за кара Божа? Дуже часто це лунає з уст людей, яких спіткали певні проблеми. У кожній невдачі винен Бог. З цього і напрошується висновок, що Бог є носієм зла, усіх негараздів. Натомість дуже рідко можна почути слова вдячності Богу.

Кожна людина є творцем своєї долі. Кожне життя - це білий рушник і від нас залежить, що ми на ньому вишиємо: чи прекрасний візерунок, чи тільки намарне витратимо час і засоби. Візерунок нашого життя стає прекраснішим, коли у нашу працю ми вкладаємо Любов. А Джерелом Любові є сам Бог. Якщо ми черпаємо з цього Джерела, то наше життя набирає правдивого змісту і Господь стає співтворцем нашого життя. І коли стаються негаразди, то тоді ми не звинувачуємо Бога, але просимо Його взяти нас за руку і перевести через ці негаразди. Саме у важких хвилинах ми найбільше відчуваємо Божу підтримку. Це відчуття робить нас Божими дітьми і ми починаємо розуміти, що за кожен наш подих ми повинні дякувати Богові. Кожна хвилина є дана нам, щоб нести Любов. Якщо ж ми використовуємо раціонально час, наповнюємо його Богом, то наше серце стає раєм, якщо ж Бога там нема, то стає пеклом.

Господи, наповни нас собою, щоб ми могли разом з апостолом Павлом сказати: "Живу вже не я, а Христос у мені" і разом із псальмопівцем: "Господь - доля моя".