Не судіть

Рік тому. Магазин. Куплене пиво тримаю в руках. Всі знають, що я священик. У продавця здивування. Заходить ще один чоловік і починає насміхатися. Священик і пиво.

На серці було важко перенести ці насмішки, але промовчав.

Мою маму привезли з лікарні. Це були її останні дні у рідних стінах і з рідними людьми. Через силу сказала, що хоче ковток пива, попри те, що ніколи не вживала алкоголю.

Ось я і в магазині. Вислуховую насмішки, а в серці все кипить. Помолився і відпустив цю людину. А цей випадок хай буде нам на повчання, щоб ми стримували своє серце від осуду!

Хай Господь береже всіх наших матерів. Не забуваймо за них!