Покора і любов до себе

    «Боже, очисти мене грішну і помилуй!» ― заклич, душе моя, збагнувши різницю між митарем і фарисеєм; гордовитий голос цього зненавидь, тамтого ж розкаяне моління наслідуй» (З Вечірні, стихира на «Господи взиваю») .

      Молилися у храмі двоє людей ― один вихвалявся, інший каявся за свої провини. А що нас вчить притча про митаря і фарисея? Маємо не вивищуватися перед людьми, не вимагати особливого ставлення до себе, вміти визнавати свої помилки. Проте варто пам’ятати, що ми є улюбленими Божими дітьми і любити себе ― приймати себе зі своїми недоліками; розуміти, що гідні мати свою сім’ю, успіх у справах; спілкуватися з людьми, які нас приймають і поважають.

     Християнин не лише має дбати за покору в серці, а також має любити себе, щоб змогти полюбити Бога і ближнього, зробити добрі діла і ступити на дорогу святості.

Ірина КИСИЛЕВИЧ для ДивенСвіту