Приймати і ділитися

Спостерігаю, як дружина куховарить на кухні. В одній руці тримає збивачку, а іншою всипає борошно у посудину і вправно все змішує в одну густу масу. Ще й яйце додала, і ще різні приправи, щоб смачним був пиріг. Попри приготування і до мене усміхнеться, і діткам щось розкаже. В очах горить радість, а серце палає любов'ю.

Ось і готове тісто, яке прямує у піч. Діти через маленьке віконце спостерігають, як появляються перші рум'янці, а разом із ними – аромат, який наганяє апетиту. Цікаві очі дивляться на маму і не можуть дочекатися, коли ж той пиріг спечеться.

Ось і настав довгоочікуваний час, який тягнувся цілу вічність. Малюки обступили маму з пирогом і почали відламувати маленькі скибочки смаколика, дмухаючи на пальці і дивлячись, як ароматна пара піднімається вгору. З вдячністю діти повибігали з кухні, перекидаючи кусень пирога з руки на руку, до своїх друзів, з якими і поділились смачненьким тістечком.

Коли спостерігаю за дітьми, серце наповнюється радістю й радіє разом із ними.

Так і Отець наш Небесний, дивлячись, як ми приймаємо Його дари, радіє разом з нами. Не засмучуймо Його навіть і тоді, коли пиріг обпікає наші руки.

Фото: moi-la-petite-sirene.blogspot.com