Теплі спогади про маму...

Пригадалось мені дитинство. А саме теплі вечори біля маминих стіп. Маленькими очима спостерігав за мамою, яка тримала шпиці для в'язання у натруджених руках. Цікаво було спостерігати за рухами рук, які з кожним порухом творили нове творіння, яке мало зігрівати своє дитинча. У кожний вузлик вкладалася не тільки праця, але й любов і молитва. Бувши малим, не розумів цього, а тепер залюбки б у своїх руках тримав і пригортав до свого серця мамине творіння. Ці спогади зігрівають зсередини. Так, клубочок ниток закінчився. Мама виконала свою працю, але її твори любові житимуть у наших серцях вічно.   Фото: qadinla