Не може називати себе християнином той, хто не навчився бути людиною

Більша частина людей у Церкві - жінки.
Більша частина святих у церковному календарі - чоловіки.
Чому?

Вчора під моїм дописом про життя в монастирі один рандомний чоловік написав, що "допис ні про що", інший - "гріх монахині тримати в руках смартфон".

Сьогодні моя подруга, докторка біблійного богослов'я, написала допис про те, що варто змінити текст молитви над жінкою, яка народила дитину, де є слова "її очисти від скверни", тобто пора перестати сприймати жінку як нечисту. Там їй написали двоє священиків, щоб вона займалася біблістикою і не лізла в літургіку, а її прохання - то брак поваги до Церкви і завдає великої шкоди євангелізації.

Якщо закрити жінкам у Церкві рот, то що тоді залишиться? Якщо отак щоразу показувати нам, жінкам Церкви, що наше місце десь там в їхніх ногах, то діла не буде. Бо Церква - це ми. Це 1% священників і 99% мирян. І ми маємо голос, своє місце і свою роль у Тілі Христовому.

Тут мені згадалася старозавітня Юдита, яка зібрала всіх поважних чоловіків міста, які хотіли по-своєму трактувати Божу волю і вичитала від а до я:

Юд 8:14: "Коли ви не можете вивідати глибини людського серця і розібрати думок його ума, то як же вам зглибити Бога, який створив усе, як спізнати його розум, як збагнути його задуми? Ніяким робом, брати! Не гнівіть Господа, Бога вашого."

Я вдячна усім чоловікам, а особливо священникам, які мають повагу до жінок, дбають про їхню безпеку, дають їм простір для розвитку і вміють слухати, чути і цінувати. Маю дуже багато доброго досвіду дружби і співпраці з такими особами. Але є і досить таких, які тебе принизять лише за те, що ти - жінка, і не сприймаєш їхніх слів як аксіоми. Не важливо, скільки в тебе дипломів і вчених ступенів, твоє діло - мовчати.

Досі пам'ятаю, як один отець після моєї розповіді про досвід травматичної сповіді попросив у мене пробачення від імені всіх священників, котрі мене зранили. Одне речення, сказане щиро, зцілило у мені дуже багато ран.

Чому ж так складно просто бути людяними?
Хіба ви не знаєте, що щаслива і реалізована жінка може перевертати гори?

Не може називати себе християнином той, хто не навчився бути людиною.

Фото з 23.02.2022 р. Проща монашества у Запоріжжі.

Сестра Антонія Шелепило