БЛОК П’ЯТИЙ. ЗУСТРІЧ ДРУГА. НАДІЙНА ПІДПОРА

Талісман:

Учитель Сплінтер із «Черепашок-ніндзя»

Біблійний уривок:

2 Цар 2, 1-18

Мета:

Розповісти про роль наставника в духовному житті людини та про особливості відносин між наставником та учнем.

Дискусійне питання:

У Мт. 23, 8 Ісус говорить, щоб ніхто не давав називати себе «Учителю», бо єдиний Вчитель - це Бог. То, можливо, нам не потрібно інших вчителів і все, що нам потрібно знати для духовного життя, Бог сказав нам у своєму Об’явленні?

Джерела для катехизації:

[su_accordion] [su_spoiler title="Біблійне читання - 2 Цар 2, 1-18" style="fancy"]

Того часу, як Господь хотів узяти Іллю у вихорі на небо, йшов Ілля з Єлисеєм із Гілгалу.
І сказав Ілля до Єлисея: “Зостанься тут, бо Господь посилає мене в Бетел.” Та Єлисей відповів: “Так певно, як живе Господь і як живе твоя душа, - не покину тебе!” І пішли вони в Бетел.
Пророчі учні, що були в Бетелі, вийшли до Єлисея й кажуть йому: “Чи знаєш, що сьогодні Господь забере твого пана понад твоєю головою?” Він відповів; “І я це знаю, мовчіть!”
Ілля сказав йому: “Єлисею, зостанься тут, бо Господь посилає мене в Єрихон.” Той відповів: “Так певно, як живе Господь і як живе твоя душа, я не покину тебе.” Прийшли вони в Єрихон.
Пророчі учні, що були в Єрихоні, приступили до Єлисея й кажуть йому: “Чи знаєш, що сьогодні Господь забере твого пана понад твоєю головою?” Він відповів: “І я це знаю, повчіть!”
Ілля сказав йому: “Зостанься тут, бо Господь посилає мене на Йордан.” Той же відрік: “Так певно, як живе Господь і як живе твоя душа, я не покину тебе.” І йшли вони обидва.
П'ятдесят чоловік із пророчих учнів прийшли й стали навпроти оддалеки, вони ж обидва стали над Йорданом.
Тоді Ілля взяв свій плащ, згорнув його й вдарив по воді, і вода розступилась на обидва боки так, що вони перейшли по сухому.
А як перейшли, сказав Ілля до Єлисея: “Проси, що маю тобі зробити, перш ніж буду взятий від тебе.” Єлисей відповів: “Я хотів би мати подвійний дух твій.”
Ілля сказав: “Просиш про важливу річ. Та коли бачитимеш, як я буду взятий від тебе, то воно тобі так буде, а як ні (не бачитимеш), то не буде.”
Тим часом, як вони йшли, розмовляючи, раптом вогненна колісниця й вогненні коні розлучили їх, і Ілля знявся в вихрі на небо.
Бачив це Єлисей і закричав: “Батеньку мій, батеньку! Ізраїлева колісниця і коні!” І коли більше його не бачив, вхопив свою одежу й роздер надвоє.
Потім підняв плащ, що впав з плечей Іллі, й повернувся та й став на березі Йордану.
Взяв він плащ, що впав з плечей Іллі, і вдарив по воді, кажучи: “Де Господь, Бог Іллі?” І вдарив по воді, і вона розступилась на обидва боки, і Єлисей перейшов.
Пророчі ж учні, що були в Єрихоні навпроти, побачили його і кажуть: “Дух Іллі почив на Єлисеї.” І пішли йому назустріч і вклонились перед ним до землі,
і кажуть йому: “Ось є тут із твоїми слугами п'ятдесят міцних мужів, нехай ідуть та шукають твого пана; може Господній дух підняв його та й кинув на якійнебудь горі або в якійнебудь долині.” Він же сказав: “Не посилайте.”
Як же вони дуже наполягали на нього, аж соромно йому стало, сказав він: “То посилайте.” От і послали п'ятдесят чоловік, що шукали його три дні, та не знайшли.
Повернулись вони до нього, як він сидів у Єрихоні. Він їм і каже: “Чи ж я вам не казав, щоб не ходили?”

[/su_spoiler] [su_spoiler title="Катехизм УГКЦ «Христос - наша Пасха», 826-830" style="fancy"]

Духовне отцівство/материнство

826 У своєму служінні духовний отець (матір) покликані вести своїх духовних дітей дорогою святості. Разом з проповіддю Слова Божого і благодатним освяченням людини у Святих Таїнствах, духовне наставництво є одним із важливих видів служіння Церкви в справі нашого спасіння. Воно полягає в опіці над ними в їхньому духовному зростанні, визначає весь шлях християнського життя. 827 Духовне отцівство в Церкві випливає з життя Пресвятої Тройці. У Пресвятій Тройці Отець є джерелом родження Сина та ісходження Святого Духа. Отець подає людині вічне життя через Свого Єдинородного Сина у Святому Духові. Так і християнин, народжений у лоні Церкви з висоти (пор. Йо. 3, 7), з води й Духа (пор. Йо. 3, 5), покликаний передавати божественне життя проповіддю та свідченням. На цьому наголошує й Апостол народів, звертаючись до Корінтян: «Бо хоч би ви мали тисячі учителів у Христі, та батьків небагато; бо я вас породив через Євангеліє в Христі Ісусі» (1 Кр. 4, 15). 828 У духовному наставництві особи з більшим духовним досвідом керують менш досвідченими на шляху їхнього духовного вдосконалення. Духовне наставництво здійснюється благодаттю Святого Духа, Який надихає наставника і просвітлює учня. Тому духовне наставництво є веденням особи Божими шляхами; воно навчає учня прислухатися до голосу Господа та жити згідно з Його велінням. За порадою духовного отця, духовне чадо робить життєвий вибір у світлі Божого покликання, визначаючи згідно з цим своє життєве служіння, та відкриває і втілює «задум Божий» у щоденному житті. 829 Основна мета духовного отцівства/материнства – сприяння вдосконаленню особи, щоб вона досягнула святості, до якої кличе її Бог. Зрештою, це спільна мета як учня, так і наставника. Тому духовне наставництво відбувається в умовах щирих дружніх взаємин між духовними отцем і сином. У духовній традиції Отців Церкви йдеться про «божественну дружбу», в атмосфері якої наставник та учень сходять до висот обожествлення, дозрівають до «божественної повноти» життя у Святому Дусі. 830 Духовний отець здійснює своє служіння з благословення Церкви. Таке благословення отримують особи, які покликані Богом вести інших людей до святості й мають особистий досвід духовного життя. Християнин вільно вибирає духівника як провідника на спільній дорозі спасіння, яку обоє долають в атмосфері приязні й довіри. Духовний досвід дозволяє духовному отцю розпізнавати дари благодаті Божої та вказувати на конкретні шляхи духовного розвитку особи. У парафіяльному житті духовне наставництво здійснюється здебільшого, хоч і не виключно, у святій Сповіді.

«І на всіх вилий багату Твою милість» (Анафора Літургії святого Василія Великого)

[/su_spoiler] [/su_accordion]

Рекомендований порядок проведення катехизації:

[su_dropcap style="flat" size="2"]1[/su_dropcap]Пояснити символ даної зустрічі. [su_dropcap style="flat" size="2"]2[/su_dropcap]Дивимося фільм «Мирний воїн» [su_dropcap style="flat" size="2"]3[/su_dropcap]Опісля ділимося: Хто такий вчитель, наставник? І разом пишемо на ватмані або дошці, щоб було всім видно. Ведучий намагається підвести аудиторію до того, що наставник це той хто веде до правди. [su_dropcap style="flat" size="2"]4[/su_dropcap]Тоді слід наступним чином підвести молодь до роздумування над дискусійним питанням: Боже Об’явлення (Святе Письмо і Святе Передання) є для нас джерелом правди? Але ми часто шукаємо цю правду в людей, котрі, як і будь-які інші люди, часто можуть помилятись. То може, нам тоді не треба ніяких духовних наставників у вигляді священиків, монахів і т. п., тим більше, що це відповідає словам Христа, що не можна називати нікого «учителем», бо єдиний вчитель - це наш Отець небесний? (пор. Мт 23,8). (Під час дискусії слід наголосити на важливому моменті - слова Христа були звернені не до тих, хто вважає себе учнями, а до самих вчителів («не давайте називати себе «Учителю», бо один ваш Учитель, ви ж усі - брати»). Тобто вони були звернені не проти пошани до старших чи віддавання почестей, а проти того, щоб прагнути таких високих почестей від інших людей. А що стосується Святого Письма як джерела навчання, то тут варто уже в підсумку згадати уривок із 2Тим 3,16, де говориться: «Все Писання - надхненне Богом і корисне, щоб навчати, докоряти, направляти, виховувати у справедливості») [su_dropcap style="flat" size="2"]5[/su_dropcap]Прикладом вірного учня, який завжди був готовий іти за своїм наставником Іллею і навіть після того, як останній був взятий на небо, намагався наслідувати його і бути подібним до нього (тут знадобиться історія з 2 Цар 2). [su_dropcap style="flat" size="2"]6[/su_dropcap]Отож кого ми наслідуємо? Хто є наш кумир? Хто є той хто нас Запалює? Чому? [su_dropcap style="flat" size="2"]7[/su_dropcap]Підсумовуючи говоримо про важливість особистого проводу, а саме про духівника. [su_dropcap style="flat" size="2"]8[/su_dropcap]Молитва: [su_spoiler title="Псалом 16 (15)" style="fancy"]

Міхтам. Давида. Бережи мене, о Боже, бо я до тебе прибігаю.
Я кажу Господеві: “Ти - мій Господь, -добро моє; немає нічого над тебе.”
До святих, що на землі: до шляхетних - уся моя любов до них.
Помножують собі страждання тії, що йдуть за іншими богами. Я не проллю їхніх ливних жертв з крови, не спом'яну імен їхніх моїми устами.
Господь - частка моєї спадщини й моєї чаші: ти держиш мою долю.
Спадщина випала мені в гарних околицях, і частка моя подобається мені вельми.
Благословляю Господа, що дав мені пораду, що й уночі навчає мене моє серце.
Господь - передо мною завжди; тому що він у мене по правиці, не захитаюсь.
Тим то й радується моє серце, і душа моя весела, і тіло моє спочине безпечно.
Бо не покинеш душі моєї в Шеолі і не даси твоєму побожному уздріти зітління.
Ти мені стежку життя покажеш, повноту радощів, що в тебе; блаженство по твоїй правиці вічне.

[/su_spoiler]