БЛОК ШОСТИЙ. ЗУСТРІЧ ТРЕТЯ. ОВЕЧКИ ХРИСТОВІ, АЛЕ НЕ СТАДО

Слоган:
Просторі ті двері й розлога та дорога, що веде на погибель і багато нею ходять (Мт 7,13)Талісман:
Зебра Марті з м/ф «Мадагаскар 2»Біблійний уривок:
Йо 10,1-14; 2Тим 4,6-18Мета:
Розповісти про різницю між стадним інстинктом та солідарністю, між єдністю та конформізмом;Дискусійне питання:
Хіба в Церкві не пропагується стадний інстинкт, де усі мають думати однаково і бути «кошарою», яка безвольно слухає голосу пастиря?Джерела для катехизації:
[su_accordion] [su_spoiler title="Біблійні читання - Йо 10,1-14; 2Тим 4,6-18; допоміжні - Бут 6; Мр 15,1-15;" style="fancy"]Йо 10,1-14
- «Істинно, істинно говорю вам: Хто не дверима в кошару овечу входить, а деінде влізає, - злодюга той, розбійник!
- Хто ж увіходить дверима, той вівцям - вівчар.
- Йому одвірний відчиняє, і вівці слухаються його голосу, і кличе він своїх овець на ім'я, і виводить їх.
- А коли виведе всіх своїх овець, то йде поперед них, і вівці слідують за ним, бо голос його знають.
- Не підуть за чужим вони - втечуть вони від нього, бо не знають голосу чужих.»
- Сказав ото їм Ісус цю притчу, та вони не второпали того, про що він казав їм.
- Тож Ісус іще раз промовив до них: «Істинно, істинно говорю вам: Я - двері для овець.
- Усі, скільки їх передо мною прийшло, - злодії, розбійники. Вівці й не слухали їх.
- Я - двері. Хто ввійде крізь мене - спасеться. Увійде він, вийде -і знайде пасовисько!
- Не приходить злодій, хіба щоб красти, вбивати, вигублювати. Я прийшов, щоб мали життя - щоб достоту мали.
- Я - добрий пастир. Добрий пастир життя своє за овець покладе.
- Наймит, що не є пастир, якому вівці не належать, - бачить вовка, що надходить, та й полишає вівці і біжить геть. А вовк хапає їх і розполохує.
- Бо він - наймит і не турбується вівцями.
- Я ж - добрий пастир і знаю своїх, а мої мене знають.
2Тим 4,6-18
- Бо я вже готовий на ливну жертву, і час мого відходу настав.
- Я боровся доброю борнею, скінчив біг - віру зберіг.
- Тепер же приготований мені вінок справедливости, що його дасть мені того дня Господь, справедливий Суддя; та не лише мені, але всім тим, що з любов'ю чекали на його появу.
- Старайся прийти до мене якнайскорше,
- бо Димас мене покинув з любови до цього світу й пішов у Солунь; Крискент - у Галатію, Тит - у Далматію.
- Один Лука зо мною. Візьми Марка й приведи з собою, бо він мені потрібний для служби.
- Тихика я послав в Ефес.
- Як будеш іти, то принеси плащ, що я залишив у Троаді в Карпа, і книги, а зокрема пергамени.
- Олександер коваль накоїв мені силу лиха. Господь йому відплатить за його вчинками.
- Стережись і ти його, бо він сильно був спротивився нашим словам.
- При першій моїй обороні нікого не було при мені, всі мене покинули! Нехай їм то не буде пораховано!
- Проте, Господь став при мені й підкріпив мене, щоб проповідь здійснилася через мене та щоб усі погани її чули, а я визволився з левиної пащі.
- Господь звільнить мене від усякого лихого вчинку і спасе мене для свого небесного Царства. Йому слава на віки вічні! Амінь.
Бут 6
- І сталось, як почали люди множитися на землі та народилися в них дочки,
- побачили сини Божі людських дочок, що були гарні, та й стали брати їх собі за жінок, хто котру вподобав.
- І сказав Господь: "Не перебуватиме дух мій у чоловікові назавжди, бо він також є тіло, й тому віку його буде 120 років."
- Були ж того часу велетні на землі - були вони й потім, коли сини Божі жили з дочками людськими, й ці їм родили. То були славетні велети давнини.
- Побачив Господь, що людська злоба на землі велика та що всі думки й помисли сердець увесь час тільки злі,
- і жалував, що створив людину на землі, тож на серці йому стало важко;
- і сказав: "Знищу з лиця землі людину, яку я сотворив: людину, скотину, плазунів і птиць піднебесних, бо каюсь, що створив їх."
- Та Ной здобув ласку в очах Господніх.
- Ось родовід Ноя. Ной був чоловік праведний і досконалий між сучасниками; він ходив з Богом.
- Ной мав трьох синів: Сима, Хама та Яфета.
- Але земля зіпсувалася супроти Бога і була переповнена насильства.
- Глянув Бог на землю, а ось вона зіпсована, бо кожне тіло занапастило свою путь на землі.
- І сказав Бог до Ноя: "Я ухвалив покласти кінець кожному тілу, бо земля переповнена насильством через них. Отож я знищу їх разом із землею.
- Зроби собі ковчег із соснового дерева. Зробиш його з переділами й просмолиш його зсередини та ззовні смолою.
- Зробиш його так: триста ліктів завдовжки, п'ятдесят завшир і тридцять заввиш.
- Дах зробиш у ковчезі й зведеш його на один лікоть вище. Двері в ковчезі зробиш збоку. Збудуєш його поверхами: долішній, середній і верхній.
- Оце я наведу потоп вод на землю, щоб вигубити під небом всяке тіло, що в ньому віддих життя. Все, що є на землі, загине.
- Але з тобою я зроблю союз. Ти ввійдеш у ковчег, ти, твої сини, твоя жінка й жінки твоїх синів з тобою.
- З усього, що живе, з усякого тіла введеш у ковчег подвоє з кожного роду, щоб зберегти їх живими з тобою. Нехай будуть самець і самиця,
- З кожного роду птаства, з кожного роду скоту й з кожного роду земних плазунів, по двоє з кожного роду прийдуть до тебе, щоб зберегти їх живими.
- Ти ж візьми для себе всяких харчів і збережи їх у себе, щоб ти й вони мали що їсти.
- І Ной зробив усе так, як велів йому Бог; саме так і зробив він.
Мр 15,1-15
- З самого ранку первосвященики вчинили нараду із старшими та книжниками - увесь синедріон. Зв'язавши ж Ісуса, вони повели та й видали його Пилатові.
- Пилат спитав його: "Ти - цар юдейський?" Він же у відповідь мовить йому: "Ти кажеш."
- А первосвященики багато обвинувачували його.
- І знову спитав його Пилат, кажучи: "Не відказуєш нічого? Дивись, скільки тебе винуватять."
- Та Ісус нічого не відповідав більше, тож дивувався Пилат.
- На свято Пасхи відпускав він їм одного в'язня, того, якого вони просили.
- А був один, що звавсь Варавва, ув'язнений з бунтівниками, які під час бунту вчинили були вбивство.
- І народ, підвівшися, почав просити про те, що він робив їм завжди.
- Пилат же відповів їм, кажучи: "Хочете, щоб я відпустив вам царя юдейського?"
- Знав бо, що первосвященики видали його через заздрощі.
- Первосвященики ж підбурили народ, щоб він відпустив їм радше Варавву.
- Пилат знову заговорив і мовив до них: "Що ж мені робити з тим, що ви звете царем юдейським?"
- А ті знову закричали: "Розіпни його!"
- Пилат же сказав до них: "Що за зло вчинив він?" А вони ще гірше кричали: "Розіпни його!"
- Тоді Пилат, бажаючи догодити юрбі, відпустив їм Варавву, Ісуса ж, убичувавши, видав, щоб його розіп'яли.
Рекомендований порядок проведення катехизації:
[su_dropcap style="flat" size="2"]1[/su_dropcap]Яка різниця між стадним інстинктом та солідарністю, між єдністю та конформізмом? проводимо паралелі. [su_dropcap style="flat" size="2"]2[/su_dropcap]Також слід спровокувати дискусію за допомогою наступних уривків: «Між собою будьте одної думки, про високе не мудруйте» (Рим 12,16) та «А коли [пастир] виведе своїх овець, то йде поперед них і вівці слідують за ним» (Йо 10,4). То невже Христос і апостоли вчили нас, що ми всі маємо бути такою собі однорідною масою, де ніхто не може мати своєї власної думки і всі мають лише покірно, як вівці, слідувати туди, де їх ведуть? Під час дискусії тому, хто її провадить, слід розуміти, що в жодному з цих місць не йдеться про підтримку стадного інстинкту. Навіть навпаки, як зазначається в слогані до сьогоднішньої зустрічі, до Христа веде та дорога, якою йде не більшість. Так само можна навести приклад Ноя, який був праведником тоді, коли всі навколо нього відпали від Бога (Бут 6) та Понтія Пилата, який видав Христа на смерть «бажаючи догодити юрбі» (Мр 15,15), а також талісмана сьогоднішньої зустрічі Марті, який не бажав розчинитись серед юрби абсолютно однакових зебр. А щодо наведених у п. 1 цитат, то допомогти їх зміст допоможе контекст. У Посланні до Римлян прямо перед «проблемним» віршем говориться: «Радуйтеся з тими, що радуються і плачте з тими, що плачуть» (Рим 12,15), тобто йдеться не про однорідність та одномасовість, а про любов, співчуття і солідарність, без самовивищення й заздрості, про що пише Йоан Золотоустий у своїй 22-й бесіді на Послання до Римлян. А щодо Йо 10, то якщо зачитати цей уривок, вийде абсолютно протилежний зміст до того, який йому часто приписують: треба слухати голосу лише правдивого Пастиря, а не вестися безвольно за будь-яким злодієм. Прикладом того, що часто варто йти проти свого оточення, навіть якщо воно не безбожне, а християнське, є Лука та апостол Павло із сьогоднішнього біблійного читання - 2Тим 4,6-18, де бачимо, як Павло потерпає не лише від римлян, а й від своїх же співбратів, які його покинули (окрім вірного Луки). Однак, навіть попри це, залишений усіма (своїми й чужими), він залишився з Богом, який укріпив його під час тяжких випробувань. [su_dropcap style="flat" size="2"]3[/su_dropcap]Інтерактив: сценка – ділимося на дві команди. Кожна команда має придумати та продемонструвати сценку на тему «свідомого християнства», але кожному учаснику буде роздана своя особиста роль ще перед поділом на команди. Таким чином кожна команда повинна використати кожну роль в історії. (праця для того щоб показати що ми стадо але доповнюємо один одного для великих речей) [su_dropcap style="flat" size="2"]4[/su_dropcap]Бути добрим християнином та чесним громадянином – це свідомість того хто я є, кому належу, куди прямую і з ким іду до спасіння. [su_dropcap style="flat" size="2"]5[/su_dropcap]Молитва: [su_spoiler title="Псалом 38 (37)" style="fancy"]- Псалом Давида. На спомин.
- О Господи, не докоряй мені у твоїм гніві і не карай мене у твоїм обуренні.
- Бо твої стріли мене прошили, і рука твоя спустилася на мене.
- Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву твого; немає цілого нічого в моїх костях з-за гріху мого.
- Бо мої провини голову мою перевищили, немов важкий тягар, що тяжить над мою силу.
- Смердять, загнивши, мої рани з-за мого нерозуму.
- Принижений, зігнувсь я вельми, повсякденно сумний ходжу я.
- Бо стегна мої сповнені жару, і здорового нема нічого на моїм тілі.
- Зомлів я, розбитий понад міру, і скиглю від стогону серця мого.
- О Господи, перед тобою все моє бажання, і стогін мій від тебе не скритий.
- Серце моє розколотилось, сила мене полишила і навіть очей моїх світло, - і того вже нема в мене.
- Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани, і родичі мої стоять оподаль.
- І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють; і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.
- Я, немов глухий, не чую; і як німий, що уст своїх не відкриває.
- Я став, немов людина, що не чує, в устах якої одвіту немає.
- На тебе бо, о Господи, я уповаю; ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.
- Кажу бо: “Нехай не втішаються надо мною, як захитається моя нога; нехай не несуться проти мене.”
- Я бо ось-ось уже маю впасти, і біль мій передо мною завжди.
- Я бо провину мою визнаю і гріхом моїм журюся.
- А ті, що без причини зо мною ворогують, набирають на силі; чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.
- І ті, що злом оддячують за добро, - вони проти мене, бо я про добро дбаю.
- Не покидай мене, о Господи; мій Боже, не віддаляйсь від мене!
- Поспіши мені на допомогу, Господи, моє спасіння!
ПІДТРИМАЙТЕ ДИВЕН СВІТ
Разом ми можемо більше! Зробіть свій внесок у розвиток нашого
проєкту.
проєкту
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

МАЄТЕ ЦІКАВУ ІНФОРМАЦІЮ ДЛЯ НАС?
Ми відкриті для ваших новин, і разом можемо створювати цікаві
матеріали для нашої спільноти.
Хочу запропонувати новину