БЛОК СЬОМИЙ. ЗУСТРІЧ ПЕРША. НАЙБІЛЬШИЙ СКАРБ

Слоган:

Знайшовши одну дорогоцінну перлину, йде, продає все, що має, і купує її (Мт 13,46)

Талісман:

Скрудж МакДак із «Качиних історій»

Біблійний уривок:

Од 21,1-7

Мета:

Ознайомити із метою людського життя, якою є Царство Небесне, про переміну світу після Страшного Суду, «нове небо і нову землю»

Дискусійне питання:

А може, ті всі розповіді про рай, це всього лише самообман, результат наших нереалізованих прагнень (щастя, радості, справедливості), які ми сподіваємось отримати в уявному іншому світі?

Джерела для катехизації:

[su_accordion] [su_spoiler title="Біблійні читання - Од 21,1-7" style="fancy"]

Побачив я небо нове і землю нову; бо перше небо і перша земля минули, і моря вже немає.
І побачив я місто святе, Єрусалим новий, що сходить з неба від Бога, приготований, мов наречена, прикрашена для мужа свого.
Почув я від престола голос великий, що говорив: «От, житло Бога з людьми, і він житиме з ними, вони ж народом його будуть, і сам Бог буде з ними,
і витре кожну сльозу з очей їхніх; і смерти не буде більше, ні скорботи, ні плачу, ні болю не буде більше, бо все попереднє минуло.»
І сказав той, хто сидить на престолі: «От, нове творю все»; і говорить: «Напиши, бо ці слова вірні і правдиві.»
І сказав мені: «Сталося. Я - Альфа і Омега, початок і кінець. Я спраглому дам даром від джерела води життя.
Переможний унаслідує це, і буду йому Богом, і він буде мені сином.

[/su_spoiler] [su_spoiler title="Катехизм УГКЦ «Христос - наша Пасха», 252-254" style="fancy"] Бог – усе в усьому 252 У Своєму славному Пришесті Христос переобразить увесь світ, який позбудеться тлінності й минущості. «Любі! Ми тепер – діти Божі, і ще не виявилося, чим будемо. Та знаємо, що коли виявиться, ми будемо до Нього подібні, бо ми побачимо Його, як є» (1 Йо. 3, 2). Переображений світ служитиме для того, щоб людина прославляла Бога. Святе Письмо називає цей переображений світ «небесним Єрусалимом», у якому «ночі не буде більше, і не матимуть потреби у світлі світильника і світлі сонця, бо Господь Бог освітлює їх, і царюватимуть на віки вічні» (Од. 22, 5). 253 В оновленому сотворенні людина «узрить» обличчя Господнє: «тепер ми бачимо, як у дзеркалі, неясно; тоді ж – обличчям в обличчя. Тепер я спізнаю недосконало, а тоді спізнаю так, як і я спізнаний» (1 Кр. 13, 12). Прославлений стан людини – це участь у житті Пресвятої Тройці разом із Пресвятою Богородицею, ангелами та всіма святими. Передання називає цей стан небом. «Небо – це країна живих, де немає ночі, де немає сну – образу смерті; де немає ні їжі, ні пиття – підпори нашої немочі; де немає недуги, болів, ліків, судів, торгівлі, ремесла, грошей – початку лиха; де немає воєн, цього кореня ненависті, а є країна живих, що не вмерли через гріх, а живуть істинним життям у Христі Ісусі». 254 Син Божий передасть Отцеві Себе й усе сотворіння. «Якже все йому буде підкорене, тоді й сам Син підкориться Тому, що Йому підкорив усе, щоб Бог був усім в усьому» (1 Кр. 15, 28). Святий Григорій Ніський, навчаючи про присутність Бога в усьому, зазначає: «У теперішньому житті є багато речей, потрібних для життя: час, повітря, місце, їжа і пиття, одяг, сонце, світила, – проте жодна з них не є Богом. А для блаженства, якого ми очікуємо, не потрібно жодної з цих речей; адже божественна природа буде для нас усім і замість усього, даруючи себе відповідно до кожної потреби того життя». [/su_spoiler] [su_spoiler title="Катехизм Католицької Церкви, 1023-1029; 1042-1050" style="fancy"] Небо 1023 Ті, що вмирають у благодаті і приязні Божій і які є цілковито очищені, живуть вічно з Христом. Вони назавжди уподібнені до Бога, бо вони Його бачать «як Він є» (1 Iв. 3,2), обличчям в обличчя (1 Кор. 13, 12; Од. 22, 4.): «Нашою апостольською владою ми визначаємо, що відповідно до загального Божого розпорядження, від часу Вознесіння Господа і Спаса Ісуса Христа на небо, душі всіх святих (...) та всіх інших вірних, які померли, отримавши святе Хрещення Христове, і яким перед смертю не було чого очищати, (...) — або якщо в них було чи буде щось до очищення, то коли після своєї смерті вони завершать це очищення - (...) навіть перед воскресінням їх тіл і перед Загальним Судом, (ці душі) були, є і будуть у небі, у Небесному Царстві і Небесному Раю з Христом, прийняті до товариства святих ангелів. Після терпіння і смерті Господа Ісуса Христа вони бачили І продовжують бачити Боже єство інтуїтивним баченням і навіть обличчям в обличчя, без посередництва будь-якого створіння» (Бенедикт XII, Конст. « Benedictus Deus »: DS 1000, пор. II Ватиканський Собор, Догм, конст. « Lumen gentium », 49.). 1024 Це досконале життя з Пресвятою Трійцею, ця спільність життя і любові з Нею, з Дівою Марією, з ангелами і всіма святими називається «небом». Небо є останньою метою і сповненням найглибших бажань людини, станом найвищого й остаточного блаженства. 1025 Жити в небі - це «бути з Христом» (Пор. Iв. 14, 3; Флп. 1, 24; 1 Сол. 4, 17.). Вибрані живуть «у Ньому», але вони там зберігають чи, краще сказати, знаходять свою тотожність, своє власне ім'я (Пор. Од. 2, 17.): «Бо життя - це бути з Христом: тому-то, де є Христос, - там життя, там і Царство» (Св. Амвросій, Пояснення Євангелія від Луки, 10, 121.). 1026 Своєю смертю і Воскресінням Христос «відчинив» нам небо. Життя блаженних полягає в повному володінні плодами Відкуплення, яке завершив Христос, Який приєднує до Своєї небесної слави тих, що увірували в Нього і залишилися вірними Його волі. Небо є блаженною спільнотою усіх тих, які досконало поєднані з Христом. 1027 Це таїнство блаженної спільності з Богом та з усіма тими, які є у Христі, перевищує всіляке розуміння й уявлення. Св. Письмо про це говорить образами: життя, світло, мир, весільний бенкет, вино Царства, дім Отця, небесний Єрусалим, рай: «Те, чого око не бачило й вухо не чуло, що на думку людині не спало, те наготував Бог тим, що Його люблять» (1 Кор. 2,9). 1028 Через Його трансцендентність, Бога неможливо побачити таким, яким Він є, доки Він Сам не відкриє Свого таїнства для безпосередньої контемпляції з боку людини і доки не дасть їй здатності до цього. Це бачення Бога у небесній славі Церква назвала «блаженним баченням»: «О, якою буде твоя слава і твоє щастя: бути допущеним бачити Бога, мати честь брати участь у радості спасіння та вічного світла в товаристві Христа Господа, твого Бога, (...) тішитися в Царстві Небесному разом із праведниками і друзями Божими радощами дарованого безсмертя» (Св. Кипріян Карфагенський, Послання, 58, 10.). 1029 У небесній славі блаженні продовжують із радістю виконувати волю Бога стосовно інших людей і всього творіння. Вони вже царюють із Христом; із Ним «царюватимуть на віки вічні» (Од. 22,5; Пор. Мт. 25, 21. 23.). Надія на нове небо і на нову землю 1042 Наприкінці часу Царство Боже осягне свою повноту. Після загального суду праведні завжди будуть панувати з Христом, прославлені тілом і душею, і сам всесвіт буде оновлений: Тоді Церква «осягне повноту в небесній славі, коли настане час відновлення усього і коли з родом людським увесь усесвіт, що тісно поєднаний із людиною і через неї досягає свого призначення, віднайде у Христі свою остаточну досконалість» (II Ватиканський Собор, Догм, конст. « Lumen gentium », 48.). 1043 Це таємне оновлення, яке перетворить людство і світ, Святе Письмо називає «новим небом і новою землею» (2 Пт. 3,13; Пор. Од. 21, 1.). Це стане остаточним сповненням Божого Задуму - «об'єднати все у Христі - главі: небесне й земне» (Еф, 1,10). 1044 У цьому новому всесвіті (Од. 21,5), небесному Єрусалимі, Бог буде перебувати між людьми. «Він витре кожну сльозу з очей їхніх; і смерті не буде більше, ні скорботи, ні плачу, ні болю не буде більше, бо все попереднє минуло» (Од. 21,4. 27). 1045 Для людини таке звершення стане остаточним здійсненням єдності людського роду, задуманої Богом від початку створення; і для цієї єдності Церква-прочанка була «наче таїнством» (II Ватиканський Собор, Догм, конст. « Lumen gentium », 1.). Ті, що будуть з'єднані з Христом, творитимуть спільноту відкуплених, Святе Місто Боже (Од. 21,2), «Наречену Агнця» (Од. 21,9). Вона вже більше не буде поранена гріхом (Пор. Од. 21,27), нечистотою, самолюбством, які нищать або ранять земну спільноту людей. Блаженне бачення, у якому Бог відкриється невичерпним способом для вибраних, буде вічним джерелом щастя, спокою і взаємної спільності. 1046 Щодо космосу, то Об'явлення підтверджує глибоку спільність долі матеріального світу і людини: «Бо створіння нетерпляче очікує об'явлення синів Божих (...) у надії, що й воно саме теж визволиться з рабства зіпсуття (...). Бо ж знаємо, що все створіння разом понині стогне і мучиться у болях пологів. Не тільки воно, а й ми самі, що маємо зачаток Духа, ми самим своїм єством стогнемо, очікуючи відкуплення нашого тіла» (Рим. 8,19-23). 1047 Отже, видимий усесвіт також призначений для перетворення, «щоб цей же світ, повернений до свого первісного стану, без жодної перешкоди був на службі праведників», маючи участь у їх прославленні у воскреслому Ісусі Христі (Св. Іриней, Проти єресей, 5, 32, 1.). 1048 «Ми не знаємо часу кончини землі і людства, ані не знаємо, в який спосіб перетвориться космос. Очевидно, змінюється вигляд цього світу, спотворений гріхом; але ми знаємо, що Бог готує нову оселю і нову землю, де панує справедливість, а блаженство заспокоїть і перевищить усі прагнення миру, які живлять людське серце» (II Ват. Собор, Паст, конст. « Gaudium et spes », 39, § 1.). 1049 «Однак очікування нової землі аж ніяк не мало б послаблювати в нас бажання обробляти цю землю, - навпаки, воно повинно нас заохочувати: адже на ній зростає тіло нової людської родини, яке може вже подати певні обриси майбутнього віку. А втім, хоча й слід ретельно розрізняти земний поступ і зростання Христового Царства, та все-таки цей поступ є надзвичайно важливим для Царства Божого тією мірою, якою він може причинитися до кращого устрою людського суспільства» (II Ватиканський Собор, Паст, конст. « Gaudium et spes », 39, § 2.). 1050 «Усі блага людської гідності, братерської спільності й свободи, тобто всі оті прекрасні плоди нашої природи і нашої праці, які ми будемо поширювати на землі відповідно до заповіді Господа і в Його Дусі, ми віднайдемо пізніше, але вже очищеними від усякого бруду, осяяними, перетвореними, коли Христос віддасть Отцеві вічне і вселенське Царство» (II Ватиканський Собор, Паст, конст. « Gaudium et spes », 39, § 1. пор. II Ватиканський Собор, Догм, конст. « Lumen gentium», 2.). Тоді Бог стане «усім в усьому» (1 Кор. 15,28) у вічному житті: «Дійсне і правдиве життя - це Отець, Який через Сина і у Святім Дусі, немов з джерела, обдаровує всіх без винятку небесними дарами. Завдяки Його милосердю ми, люди, також отримали непохитну обітницю вічного життя» (Св. Кирило Єрусалимський, Повчання катєхитичні, 18, 29.). [/su_spoiler] [su_spoiler title="Що таке Новий Рай і Нова Земля: відповідь на сайті GodQuestions" style="fancy"] Запитання: Що таке Новий Рай і Нова Земля? Відповідь: Багато людей мають невірні погляди на те, що таке Рай насправді. 21-22 розділи Об’явлення детально описують Новий Рай і Нову Землю. Після того, як настане кінець часів, існуючі Рай і Земля будуть знищені і заміною їм стане Новий Рай і Нова Земля. Нова Земля стане вічною оселею для віруючих. Нова Земля – це «Рай», у якому ми і проведемо вічність. Там буде розташований Новий Єрусалим – святе місто. Саме на Новій Землі знаходитимуться ворота з перлин і золоті вулиці. Рай – Нова Земля – фізичне місце, де ми житимемо з оновленими фізичними тілами (1 Коринтянам 15:35-58). Твердження про те, що Рай знаходиться «на небесах» – абсолютно небіблійне, так само як і те, що ми будемо «духами у Раю». Рай для віруючих стане новою і бездоганною планетою, на якій ми житимемо. Нова Земля буде позбавлена гріха, зла, хвороб, страждань і смерті. Можливо, вона буде дуже схожа на нашу Землю, або, вірогідно, стане відновленою нашою Землею, але без прокляття гріха. Тож, як щодо Нового Неба? Слід пам’ятати про те, що наші пращури відносили Рай до неба та далеких світів, і рахували його за царство, в якому одноосібно править Господь Бог. Коли в Об’явленні 21:1 говориться про Нове Небо, імовірно, йдеться про створення нового, досконалого всесвіту, Нової Землі, нових небес, нового простору. І схоже, що Рай Господа буде відтворений заново, щоб дати «новий старт» усьому в нашому всесвіті, духовному і фізичному. Чи будемо ми мати доступ до Нового Неба у нашій вічності? Можливо… але нам доведеться зачекати, аби впевнитися в цьому! Нам надана можливість вивчати Боже Слово, щоб ми могли більш чітко сформувати свої уявлення про Рай! www.gotquestions.org [/su_spoiler] [/su_accordion]

Рекомендований порядок проведення катехизації:

[su_dropcap style="flat" size="2"]1[/su_dropcap]Розпочинаємо зустріч молитовним читанням Святого Письма (Одкровення 21) про «нове небо і нову землю», де Бог «витре кожну сльозу». [su_dropcap style="flat" size="2"]2[/su_dropcap]Після цього на основі ККЦ (пп. 1042-1050) пояснюємо, що ж, згідно зі Словом Божим та вченням Церкви відбудеться після останнього суду та що означають ці «нове небо й нова земля» (оновлений, очищений від усякого зла і нещастя, Всесвіт). [su_dropcap style="flat" size="2"]3[/su_dropcap]Але тоді зазначаємо важливу деталь: це раювання виглядає надто нереально для людини, яка живе на землі, більше походить не на конкретну і реальну мету, а на примарну мрію, на місце, де сповняється усе те, чого ми не можемо досягти на Землі. То може, рай - це і є такий фантом, вигадка, придумана для заспокоєння своїх почуттів? [su_dropcap style="flat" size="2"]4[/su_dropcap]Після дискусії можна більш детально загострити увагу на слогані зустрічі, який взятий з проповіді у притчах Ісуса Христа. Можна розглянути їх у трохи ширшому контексті, роздумуючи над притчею про захований скарб та про перлину. Заради Царства Божого людина позбувається від усього того, що було для неї важливим до цього, продає це все і міняє на найдорогоціннішу перлину, якою і є участь у небесному Царстві Христа. Тут також можна пояснити та провести паралель з символом зустрічі. [su_dropcap style="flat" size="2"]5[/su_dropcap]Отож, виходить, що це було б абсолютним божевіллям відмовлятись від того, що ти уже маєш, промінявши на уявне, фантомне багатство. Так можна поступити тільки тоді, коли ти відчуваєш реальність Царства Небесного, щиро і правдиво віриш у нього та усвідомлюєш усю його велич, так само, як і персонажі притч ішли продавати своє майно тільки після того, як віднайшли дорогоцінний скарб. [su_dropcap style="flat" size="2"]6[/su_dropcap]Інтерактив: завдання кожного на папері намалювати свою одну найідеальнішу мрію. Після ділення своїми малюнками, кожен малює як він бачить «Рай». Так само ділимося напрацьованим, і до водимо до висновку що я можу зробити щоб рай зробити на землі. (бо Ісус казав: «будуйте царство на землі») [su_dropcap style="flat" size="2"]7[/su_dropcap]Молитва: [su_spoiler title="Псалом 18 (17)" style="fancy"]

Провідникові хору. Слуги Господнього Давида, що мовив Господеві слова цієї пісні, коли Господь урятував його з руки всіх ворогів його та з руки Саула.
Він мовив: Люблю тебе, Господи, моя сило!
Господи, моя скеле, моя твердине мій визвольнику, мій Боже, моя скеле, що до неї прибігаю; ти мій щит, ріг спасіння мого, мій захисте!
До Господа, похвали гідного, візву я і від ворогів моїх спасуся.
Хвилі смерти мене оточили і погибельні потоки мене налякали.
Оплели мене пута Шеолу, смертельні сіті мене охопили.
У моїй скруті до Господа візвав я, заволав до Бога мого. І він почув мій голос із свого храму, і моє благання дійшло до вух його.
Здригнулася земля й захиталась, і гір основи затремтіли й захитались, бо запалав він гнівом.
І бухнув дим із ніздрів у нього і пожираючий вогонь із уст у нього і вугілля, що запалив він.
Він небо нахилив, спустився, і чорна хмара в нього під ногами.
Верхи летів він на херувимі, линув, нісся на крилах вітру.
Він темряву зробив собі покровом. шатро його - то темні води, густі хмари.
Від сяйва, що перед ним, палюче вугілля загорілось.
І загримів Господь на небі, Всевишній подав свій голос.
Він пустив стріли свої і їх розсипав, блискавок силу, і розігнав їх.
І показалося дно моря. Відкрилися основи всесвіту на твоє, Господи, грізне слово, на дужий подув твого гніву.
Він простер руку з високости, взяв мене, витяг мене з вод глибоких.
І визволив мене від мого ворога сильного, від ненависників моїх, дужчих від мене.
Вони на мене насідали під час мого нещастя, але Господь був підпорою моєю.
Він мене на простір вивів і визволив мене, бо мене любить.
Господь віддав мені по моїй правді, за чистотою рук моїх дав мені нагороду;
бо я тримавсь доріг Господніх і не відступав гріхом від Бога;
бо присуди його усі були передо мною, і наказів його я не цурався.
Я був з ним бездоганний і від гріха берігся.
Господь віддав мені по моїй справедливості, за чистотою рук моїх, яку він бачить власними очима.
З милосердним ти - милосердний, з досконалим - досконалий,
з чистим - чистий, з хитрим - обачний.
Ти бо спасаєш люд покірний і принижуєш горді очі.
Бо ти, о Господи, даєш світло моєму світлу; освітлюєш, мій Боже, мою темінь.
З тобою бо я кинусь на загони ворожі і з моїм Богом перескочу через мури.
Бог - бездоганна його дорога, слово Господнє - вогнем випробуване. Він - щит для всіх тих, що до нього прибігають.
Хто Бог, окрім Господа? Або хто скеля, крім нашого Бога?
Бог, що підперізує мене силою і чинить досконалим шлях мій,
що ноги мої робить, як у лані, і ставить мене на висотах,
навчає руки мої до бою, мої рамена - напинати лук мосяжний.
Ти дав мені щит твого спасіння, твоя десниця мене підтримала, і твоя милість робить мене великим.
Ти розширив мені дорогу під стопами, і ноги мої не спіткнулись.
Я гнався за ворогами, доганяв їх, і не повертався, поки їх не знищив.
Я їх розбив, і вони встати не зможуть, вони впали ниць мені під ноги.
Підперезав ти мене силою до бою і моїх напасників ти підбив під мене.
Ворогів моїх ти завернув до втечі і ненависників моїх ізнищив.
Вони зняли крик, - та нікому їх рятувати, до Господа, - та він їх не слухав.
Я їх розтер, немов порох на вітрі, неначе болото на вулиці, я розтоптав їх.
Ти мене спас від чвар людських, поставив мене на чолі народів. Народ, якого я не відав, мені служить;
ледве почують, уже мені й слухняні, підлещуються до мене чужоземці.
Чужі бліднуть і, тремтячи, вилазять із своїх замків.
Нехай живе Господь, благословенна нехай буде моя Скеля. І вознесен нехай буде Бог, мій Спаситель;
Бог, що дав мені відплату, що підкорив мені народи;
що спас мене від ворогів, підняв мене над тими, що повстали проти мене; що врятував мене від розбишаки.
Тим, Господи, я між народами тебе прославлю, співатиму псалом імені твоєму.
Бо дав єси велику перемогу цареві твоєму, і милість учинив помазаникові твоєму: Давидові та його потомству на всі віки.

[/su_spoiler]