«Митрополит Андрей Шептицький і нацистський режим» – нова книга про один з найскладніших періодів у житті митрополита

«Митрополит Андрей Шептицький і нацистський режим, 1941-1944: між християнськими ідеалами та політичними реаліями» під такою назвою  у Видавництві УКУ вийшов україномовний переклад книги о. Андрія Михалейка, професора-ад’юнкт Католицького університету Айхштет-Інґольштадт (Німеччина). Видання описує три роки життя Митрополита під нацистським пануванням, що підкріплюється широкою джерельною базою. 

Книга стала результатом габілітаційної дисертації автора, яку він захистив у грудні 2018 року на богословському факультеті Католицького університету Айхштет-Інґольштадт. Україномовний варіант видання, на відміну від німецького (що вийшов на три роки раніше), є доповненим кількома ключовими документами.

Відомо, що за більш як сорок років на митрополичому престолі Шептицький стикався з усіма катаклізмами, що спіткали європейців у першій половині ХХ ст.: світовими війнами, розпадом імперій, поширенням і пануванням тоталітарних ідеологій. І хоч сам він не вважав себе політиком, його пастирське служіння неминуче набувало суспільно-політичного виміру, а його ставлення, зокрема, до нацистського режиму та діяльність у роки німецької окупації ще й досі дістають протилежні оцінки й нерідко стають предметом ідеологічно забарвлених дискусій. 

«Радянська система називала митрополита Андрея колаборантом. Натомість українські історики в діаспорі часто намагалися оминати складні питання взаємин між Шептицьким і нацистською владою, щоб не псувати образу митрополита, як Мойсея українського народу. Ці підстави спонукали мене шукати джерела і документи, які б показали повніший образ галицького ієрарха і його діяльності в останні роки життя», – розповідає автор книжки о. Андрій Михалейко.

Так у виданні представлена широко база нових архівних матеріалів зі Львова та Німеччини. З-поміж відомих джерел авторові вдалося натрапити на родинний архів отця Йоганнеса Петерса – німецького монаха-студита. У 1930-х роках він приїхав до України, де захопився ідеєю єдності церков, яку пропагував митрополит Шептицький. Так, в часи Другої світової війни, отець Петерс став людиною близького оточення митрополита. 

«У Німеччині я знайшов родичів отця Петерса, які надали мені свій сімейний архів. Ця знахідка в багатьох питаннях суттєво доповнила картину досліджуваного мною періоду. Отець Петерс залишив по собі багато спогадів, документів з повоєнного часу, які стосуються його контактів з українським середовищем та врятованими євреями. Для мене було несподіванкою знайти його листування з Куртом Левіном, сином львівського рабина, якого врятував митрополит Андрей. Вони обоє були великими прихильниками беатифікації митрополита. І вже у 60-70-х роках ХІХ століття намагалися багато зробити для зарахування митрополита до лику блаженних, що триває по сьогодні»,  – продовжує о. Андрій Михалейко.

Переклад видання став можливим завдяки сприянню історика Олега Турія, проректора УКУ, директора Інституту історії церкви. Він також здійснив наукову редакцію тексту разом зі своїм заступником в ІІЦ д-ром Романом Скакуном. 

За словами Олега Турія, праця отця Андрія Михалейка цікава тим, що в ній представлено найскладніший період у житті митрополита, зокрема проблематику, яка залишається предметом спекуляцій, обвинувачень і прямого очорнення, як у радянській літературі, так і сьогодні в російській та польській. 

«Отець Андрій крок за кроком пробує пояснити справжню позицію митрополита Андрея. Він не приховує складних викликів, які були в тих часах, показує реальні можливості і порівнює митрополита з іншими ієрархами в тогочасній Європі. Це дає підстави побачити, що моделі їхньої поведінки були дуже схожими. Тобто певні думки і позиції Шептицького не є чимось оригінальним, вони радше відображають поставу тогочасної католицької ієрархії. Цей аспект показує наскільки митрополит Андрей був у контексті Католицької Церкви свого часу. Тому я сподіваюся, що книжка послужить як для процесу беатифікації, так і кращого розуміння у світі ролі нашої Церкви у той складний період», – зазначає Олег Турій.

Співвидавцем книги є Український інститут національної пам’яті. Заплановано, що  книжка буде безкоштовно розповсюджуватись по наукових і публічних бібліотеках. З часом її планують також опублікувати для вільного доступу в інтернеті. Щоб отримати примірник видання можна звернутися до Інституту історії Церкви (inbox@ucu.edu.ua).

Додамо, що книжку також планують видати англійською мовою, що дозволить послуговуватись нею для серйозного діалогу фахівців на міжнародному рівні.

Український Католицький Університет