Сестра Зита Врона SCM: «Сподіваюсь, молодь відважно відповість на Божий поклик»

Сестра Зита Врона з Комісії душпастирства молоді розповідає про історію створення гімну на Рік молитов про покликання.

– Сестро, з чого все почалося?

– Початком можна вважати розмову під час колядування з отцями-кармелітами у нашій гоноратській спільноті в Бердичеві. Ми ділились думками щодо оголошеного Року молитов про покликання. Саме тоді пролунало: «Було б добре, щоб на цей рік був якийсь гімн».

– І як ці слова реалізовувались?

– Молячись, отримала світло, що потрібно звернутися до Інституту богословських наук у Городку з проханням про допомогу, оскільки там є факультет сакральної музики та хороведення. Ще того ж дня я зв’язалась із о. Ярославом Росочинським, деканом факультету сакральної музики Інституту богословських наук Непорочної Діви Марії. Це дивовижно, але він відчув, що я до нього звернуся з таким проханням.

– Отець Ярослав взявся допомогти?

– Так. За його сприяння і з’явився гімн. Декан знайшов людей, які разом «народили» прекрасний твір. Слова написала Олена Ткачук. Музику – Катерина Перекліта, викладач факультету сакральної музики. Вона ж і виконала його. Аранжування зробив Павло Малий.
А я із поданого матеріалу змонтувала відео, підібравши відповідні світлини, щоби можна було і слухати, і дивитися, і, підспівуючи, усміхатись.

– Скільки часу тривала робота над гімном?

– Від січня до початку червня. Праця була довготривала, але наполеглива. До цього всього спонукало бажання, аби гімн уже з’явився на Дієцезіальних днях молоді, паломництвах, реколекціях, днях зосередження і у всьому, що будемо робити для більшої слави Бога та в намірах нових покликань до священицького і богопосвяченого життя.

– Карантин трохи змінив душпастирські плани Церкви…

– На жаль, карантин багато чого скасував. Деякі ініціативи не вдалося реалізувати. Але я вірю, що Господь має власні план. Надіюся, що Він надихне та відкриє молоді серця на поклик і додасть відваги відповісти: «Господи, Ти кликав мене? Ось я! Ось моє серце і все, чим я є, – все для Тебе!»

Дякую отцю Ярославу, який весь цей час чував та товаришував у справі «народження» гімну.

Дякую неймовірно талановитим Олені, Катерині та Павлу. Нехай Господь благословить їхнє служіння, примножить дари та супроводжує у своїй безмежній любові.

Комісія у справах душпастирства молоді РКЦ