Наскільки більше ми приділяємо уваги життю тут на землі, забуваючи про вічність?

Сьогоднішнє надільне Євангеліє, це всім нам відома притча про Багача і Лазаря. Нічого немає безглуздішого за людське страждання але ніхто не є так близько неба, як той, що страждає. Як мало каже Христос про життя багача і Лазаря і наскільки більше каже про те, що з ними було після їх смерті. А як більше ми приділяємо уваги життю тут на землі, забуваючи про вічність?

«Трагедія цього світу в тому, що всі нещасні в цьому світі зав’язли або в горі або в радості.( Алан Лайтман, американський фізик та письменник)

«Коли читаєш епітафії, виникає враження, що спасти світ можна лише для воскресивши померлих і поховавши живих.» (Пол Елдрідж, американський поет і прозаїк.)

Грішник є мерцем ,хоча живе, праведник живе, хоч тілом помер (св. ІванЗолотоустий)

«У чистилищі є особливіша кара – туга для тих, що під час туземного життя мало бажали неба» (Св. Альфонс)

«Дар милосердя подай усякому живому, а й мертвому не відмов твоєї ласки» (Книга Сирах).

«Браття, ми не боржники тіла, щоб жити за тілом; бо коли живете за тілом, то маєте вмерти, а коли духом умертвляєте тілесні вчинки, то будете жити» (Рим.8, 12-13)

«Тобі, бідна убога дитинко, , що терпиш гіркі терпіння й болі, недуги, що лежиш у ліжку опущена, забута всіма, - тобі вільно приймати терпіння й терпіти так, що твоє ліжко стане неначе Христовим хрестом, на котрім розп’яте твоє тіло буде проливати свою кров разом з Ісусом за спасіння світу» (Митрополит Андрей Шептицький)

«Багатство не гріх, але спокуса, якій небагато людей вміє опертися» (Вл. Любомир Гузар).

Отець Олег КОБЕЛЬ