Філософія часу

Коли Бог на першому місці – усе стає на свої місця

Одного літнього професора французького Національного інституту державної адміністрації запросили прочитати лекцію з ефективного планування робочого часу для групи з 15 керівників північноамериканських корпорацій.

Обвівши поглядом елітну аудиторію, він промовив: «Зараз ми проведемо дослід», витяг з-під столу скляну чотирилітрову банку й обережно поставив її перед собою. Потім дістав декілька каменів завбільшки з тенісний м’яч і обережно поскладав у банку.

Коли банка наповнилася доверху, спитав: «Чи повна ця банка?». Всі відповіли: «Так».

Професор зачекав декілька секунд і перепитав: «Справді?» Знову схилився, дістав з-під столу посудину, наповнену гравієм. Повільно висипавши гравій на камені, він злегка потрусив посудиною. Гравій посипався поміж каменями аж до дна банки. «Чи повна ця банка?» – знову запитав він слухачів.

Кмітливі учні зрозуміли хитрість: «Напевно, що ні!» – «Добре!»

Цього разу старенький професор дістав з-під столу карафку з піском. Дбайливо висипав пісок у банку – і той заповнив проміжки між каменями та гравієм. Професор знову запитав: «Чи повна ця банка?» Учні відповіли хором, не вагаючись: «Ні!» «Правильно».

Лектор узяв зі столу жбан води, наповнив банку по вінця і знову запитав: «Чого вчить нас цей дослід?»

Найсміливіший зі слухачів відповів: «Це свідчення того, що навіть коли нам видається, що діловий щоденник заповнений ущерть, за бажання завжди можна ще додати якісь зустрічі і справи». «Ні, – відповів професор. Істина в іншому: якщо великі камені не покласти до банки насамперед, то ми ніколи не зможемо помістити потім усе решта».

А тоді спитав: «Що є великими каменями вашого життя? – Здоров’я? Сім’я? Друзі? Сповнення мрій? Улюблені заняття? Навчання? Життєва позиція? Спокій? Розумне використання часу? Чи щось інше?»

Потрібно запам’ятати одне: у житті важливо перш за все класти ВЕЛИКІ КАМЕНІ, адже інакше є ризик, що життя… не вдасться. Якщо віддаватимемо перевагу дріб’язку (як от гравій чи пісок), то наповнимо своє життя другорядними речами і не матимемо достатньо часу на важливіші складові свого життя. Тож не забувайте ставити собі питання: «Що є ВЕЛИКИМИ КАМЕНЯМИ мого життя?» А тоді покладіть їх насамперед у посудину (життя)». Дружнім жестом старенький професор попрощався з аудиторією й повільно вийшов із зали.