Чи варто іти сповідатись з одних і тих самих гріхів?

Кожна твоя сповідь - це повторення незмінного списку гріхів? Що ж це значить - намір змінити своє життя не реалізується? Тоді навіщо взагалі сповідатись?

У того, хто сповідається часто, виникає така проблема: здається, навіть сповідник вивчив напам‘ять перелік моїх гріхів, а інших гріхів я не помічаю.

Насправді ця проблема має два аспекти. По-перше, якщо гріхи постійно повторюються, слід докласти зусиль, щоби боротись із ними. Дуже конкретні щодененні кроки боротьби із причинами гріха допоможуть врешті його подолати. 

Інша справа, що ці «регулярні» повторювані гріхи є нерідко тактикою диявола, який намагається через один конкретний гріх зробити людину залежною. Щире каяття і знову цей гріх - людина сприймає його як поразку, а диявол як перемогу, бо тепер вся увага людини сконцентрована на провині за цей конкретний гріх, а всі інші гріхи стають немов непомітні. 

У такому випадку дуже потрібна допомога сповідника, який мав би допомогти побачити більше, поговорити більше про інші провини, а не концентруватись саме на постійно повторюваних. 

Отож дуже конкретна праця над причиною гріха і милосердне ставлення до себе самого, якщо вкотре допущено помилку. Господь завжди з відкритими обіймами чекає тебе на сповіді, скільки б разів ти не повторив свого гріха.

Підготувала Тетяна Трачук