Петро йде по воді

В євангельському уривку (Мт.14,22-34) йдеться про те, як Ісус Христос вночі йде до своїх учнів по воді розбурханого моря.

По морю життя...

⠀

✔️БУРЯ

Ідучи по морі, Ісус Христос виявляє учням своє Божество, що Він є Богом, Творцем Всесвіту! Він ступає по безодні, як по суші; по воді, як по твердій земній поверхні.

Йде і не потопає... Все кориться Йому: фізичні закони, сили природи, наше 2+2=4...

⠀

За старозавітним розумінням, не можна побачити Бога і залишитися живим. Саме тому учні налякалися Ісуса, що ступає по воді...

Це Бог?

Привид?

Ілюзія?

⠀

Нам часто важко розпізнати присутність Бога в «бурях нашого життя»...

В світі сповненого гріха - ще Важче!

⠀

✔️ПОГЛЯД

Апостол Петро, намагаючись випробувати Божество Ісуса Христа, каже: «Учителю, якщо то Ти, то дозволь щоб я теж йшов по воді».

Ми теж часто випробовуємо Бога...

⠀

Але насправді то не апостол випробовує Ісуса, а Ісус випробовує його віру, довіру до Бога.

⠀

І ось Петро починає іти по воді. Йде по воді допоки ДИВИТЬСЯ на ІСУСА!!!

Але як тільки-но Петро (і ми також) засумніваємося і перестанемо дивитися на Ісуса, – почнем розглядатись на всі сторони і перестрашимось великих хвиль, думатимемо, що йти по воді не можливо - почнем потопати.

⠀

Апостол, який прямує до Господа, є для нас образом християнина. Бо покликання християнина – бути не від цього світу, але жити в цьому світі.

Ходити ногами по землі, але серцем жити на небі!

⠀

Бути серед гріховності світу, але мати мужність відмовитись від неї.

Не дозволити себе потопити!

Не піди на дно!

⠀

✔️СПОКІЙ

Дуже важлива, також і фінальна картина цієї події. Євангелист розказує, що як тільки Ісус з Петром увійшли до човна, вітер ущух, а всі, хто був у човні, впали ниць перед Ним, кажучи: «Направду ти є Син Божий».

У човні були разом усі апостоли, яких об’єднував «досвід слабкості, сумнівів, страху й маловір’я». Але щойно до човна ввійшов Ісус, як «атмосфера змінюється: всі почуваються в єдності у вірі в Нього».

⠀

Коли ми далеко від Ісуса, то часто почуваємося переляканими. Нам Бракує Віри не лише в Бога, але й в самих себе...

Так Важливо дозволити Ісусові ввійти в човен нашого життя.

Отець Роман ДЕМУШ