Відповідаю перед Богом, який не хоче мене карати, але «я сам себе караю»...

Сьогоднішнє Євангеліє (Ів. 8,1-38) оповідає про подію, яка починається з того що Ісус ПРОХОДЖУЮЧИСЬ дорогами Єрусалима, ЗУПИНИВ СВІЙ ПОГЛЯД на заплющених очах сліпородженого.

Христос, який є Світлом для світу, що просвічує кожну людину, яка приходить на світ, відкриває очі сліпого, щоб той побачив світ, побачив Світло, і дорогу, яка веде до світла…

⠀

✔️СВІТЛО

Жест, який робить Ісус, щоб оздоровити сліпородженого дуже нагадує той жест, який вчинив Бог, творячи Адама… «Ісус плюнув на землю, зробив суміш із слини і змастив глиною його очі.»

Дія Ісуса має сакраментальне сенс – у цьому випадку говорить, властиво, про Тайну Хрещення. Таїнство Хрещення – це нове народження! Це початок християнського життя, народження до життя з Богом! Вихід на світло з темряви гріха… Відродження для вічності…

(Інші Таїнства, зрештою теж відроджують нас до вічного життя з Богом.)

⠀

✔️МОВА ЖЕСТІВ

Бог втручається, ВХОДИТЬ у наше життя з конкретними знаками. В першу чергу сакраментальними знаками. Бог втручається в конкретній історії мого життя: я бачу, і відчуваю на дотик, можу слухати і говорити, їм, споживаю і читаю. Влсне Святі Таїнства є отими видимими знаками - невидимої Божої Ласки.

Біля витоків віри не є якесь незвичайне одкровення, якесь об’явлення, але є ритуал: трохи «води, олія, миро, жести... І життя охрещеного постійно живиться іншими літургійними жестами та обрядами, котрі ми називаємо СВЯТИМИ ТАЇНСТВАМИ: хліб і вино Євхаристії, святе миро, єлей, знак хреста, який розрішає від гріхів, людська любов що приноситься Богу в шлюбі.

⠀

✔️РЕІНКАРНАЦІЯ і РОДОВІ ГРІХИ

Здавалось би, до чого тут реінкарнація і родові гріхи? Спробую пояснити.

В Старому завіті хвороба вважалася наслідком гріха. Отож Сліпий ВІД РОДУ, не міг бути покараний за свої гріхи, бо не встиг ще їх наробити в цьому житті… Мусів би бути покараний за гріхи батьків, або ж за гріхи своєї душі «в якомусь іншому житті»…

Згідно християнської науки, ми говоримо про особисту відповідальність кожного за свої вчинки, тому немає такого поняття, як родові гріхи! Я відповідаю за те, що зробив я!

Відповідаю перед Богом! Який не хоче мене карати… Але «я сам себе караю»...

Отець Роман ДЕМУШ