Віра, яка запалює те, що вже зотліло...

Віра дозволяти бачити далі. Далі поза вперті цифри, факти, локальні історії і події.

Віра у перемогу нагадує мені сьогоднішній день - такий погідний, сонячний, веснянощокий, свіжокарпатський.

Віра у перемогу тоді, коли вона не є для багатьох очевидною.

Віра, що вивертає покрушені буруни глобальних політичних величин.

Віра, яка запалює те, що вже зотліло.

Віра в благословення, що зроджується на згарищах проклять минулого.

Віра, що не дозволяє зупинятися на досягненому.

Віра, що дає крила лету аби бачити нові загоризонтя.

Віра, що нуртує передсмаком пасхального дива, коли ще в серці скрипить щем болі за полеглими.

Нікому не дозвольмо вкрасти нашу радісну і веснянооку віру. Credo quia absurdum - вірую, тому що абсурдно. Тому власне вірю ще більше...

Отець Лука МИХАЙЛОВИЧ