5 ознак того, що ви не довіряєте Богу

До свого 35-річчя я абсолютно не звертала уваги на свої проблеми з контролем. Розуміла, що сперечалася з чоловіком, що мала напружені стосунки з колегами. Тільки не розуміла, що все це є результатом мого нездорового прагнення до контролю.

Усвідомлення того, що я «контролер», не вирішило всіх моїх проблем, але це стало для мене початковою точкою до змін. Пропоную вам запитати себе — чи я контролер? .

Щоб допомогти вам знайти відповідь, пропоную п’ять загальних ознак «контролерів»:

1. Ви схильні докучати іншим людям, контролюючи їх.

Ви легко вибухаєте гнівом? Вас дратує, коли хтось перебиває вас (що, до речі, теж є класичним прийомом контролювати ситуацією)?

Я помітила, що жінки, яких найбільше нервують люди, які все контролюють, самі часто є контролерами. На одній території вони стикаються лобами з іншими «контролерами», кожна з яких рветься отримати контроль над ситуацією.

2. Ви боретеся з гнівом.

Ви схильні реагувати агресивно, коли хтось не відповідає вашим очікуванням? Ви спалахуєте, коли хтось втручається у ваші плани? Ви закипаєте, коли хтось бере щось, що ви пригледіли собі?

Гнів — звичайна реакція для «контролерів». Ми сердимося, коли втрачаємо контроль над чимось. І, як правило, і втрата контролю, і втрата самовладання, трапляються набагато частіше, ніж нам хотілося б.

3. Ви боретеся з тривогами або страхами.

Ви постійно думаєте про те, що про вас скажуть ваші рідні або що подумає ваш начальник?

Як щодо страхів? Ви уявляєте собі найгірше, коли ваш син-підліток спізнюється на 10 хвилин? Ви підозрюєте найгірше, коли ваш чоловік не відповідає на телефонний дзвінок?

Страхи і тривоги зазвичай притаманні «контролерам», тому що нам постійно доводиться стикатися з речами, які хотілося б контролювати, але вони перебувають поза зоною нашого впливу, наприклад, невідоме майбутнє, ризиковані ситуації і думки інших людей.

4. Інші вам про це натякають.

Якщо ви «жінка-контролер», яка ще не усвідомила цього, то, швидше за все, інші люди намагалися вам про це сказати. Звичайно, вони не говорили вам: «Перестань все і всіх контролювати». Замість цього вони натякають. Наприклад, коли:

  - ваш чоловік каже: «Дорога, механік не почув цей звук. Автомобіль справний»;

  - ваша доросла дочка каже: «Ми вже це обговорювали, мамо. Ми хочемо, щоб наші діти ходили в школу в цьому районі »;

  - ваш син-підліток говорить: «Мамо чи тату, вдесяте повторюю, мені не холодно, я не хочу одягати куртку».

Все це — натяки на те, що інша людина хотіла би, щоб ви залишили її в спокої і припинили контролювати. Ви могли не помітити, що це і є контроль, але, очевидно, вони це помітили.

5. Вам здається, що Бог далекий від вас і неуважний.

Чи здається вам, що Бог занадто далекий, щоб помітити вас або почути ваші молитви? Чи думаєте ви, що Бог занадто байдужий і байдужий, щоб займатися речами, які важливі для вас?

Якщо ви сумніваєтеся в Божих мотивах або в Його турботі про вас, ви не будете Йому підкорятися. Це не мало б сенсу. Тільки той, хто бачить Бога і як владику над творінням, і як люблячого Батька, який є у нашому житті, підкоритися Йому. Решта, за замовчуванням, будуть жити як «контролери», роблячи все можливе, щоб отримати контроль і утримувати його відповідно до свого плану.

Спроби отримати і утримувати контроль — це не той вантаж, який Бог приготував, щоб ми його нести. Він знає, що життя, проведене в постійному контролі, перетворює нас на примхливих, гнівливих, дратівливих, надокучливих жінок, і це змушує всіх (і нас також) страждати. Замість цього Бог запрошує нас скласти тягар контролю і підкоритися Йому, тобто Тому, у Кого дійсно є над усім контроль.

Покірність Богу — це шлях звільнення від пристрасті до контролю. Це також і відмова від очікувань того, що відбудеться в далекому або в найближчому майбутньому. Це означає віру в те, що Він бачить далі і глибше, ніж я. Покірність — це також і довіра намірам Бога і впевненість, що Він робить для мене все краще, навіть коли я не отримую те, чого хочу.

За іронією долі, манера «контролери» — це те, що забирає у мене те, чого я справді спрагу і в чому маю потребу: мир, безпека, надія і радість. Однак, ці Божі дари доступні тільки для тих, хто підкорився Йому.

Переклад і адаптація Наталії ПАВЛИШИН