Божа воля, що це? Як її розпізнати? І чи потрібно?

Приймати будь-які рішення - складно. А, знаючи, що ваш наступний крок може кардинально змінити життя - це справжній стрес. Значно простіше було б, коли би ми, знаючи, що Господь керує нашим життям, вміли відчитувати Його знаки, послання. Це справді було б чудово. Але Господня воля - це передовсім можливість нашого вибору. Пригадуєте серію дитячих книг „Вибери собі пригоду“ (Choose Your Own Adventure)? У дитинстві вони були моїми улюбленими. Ви потрапляєте в певне місце в історії, де у вас є вибір, наприклад: „Вас переслідує зграя скажених росомах, а бабуся запрошує вас в будинок заховати від них. Якщо ви хочете прийняти її запрошення, перейдіть на сторінку 210. Якщо ні, переходьте на сторінку 130“. І я брав запрошення лиш би прочитати на сторінці 210:„Виявляється, мила старенька була відьмою, тому вона наклала на вас заклинання і потім приготувала з вас гуляш. Кінець“. І я думав: „О, якби я знав, я б вибрав інший варіант!“   (До речі, якщо ви коли-небудь переходили в сам кінець і читали історію в зворотному напрямку, це багато що говорить про вас. І, будьмо вже чесними, про мене).   Ми часто розглядаємо волю Бога як розповідь у стилі „Вибери собі пригоду“: перед нами двоє дверей і, ймовірно, одні ведуть до миру і процвітання, а інші — до загибелі та руйнування. Коли пізніше щось йде не так, ми озираємося назад і думаємо: „Якби я тільки знав, які двері правильна!“   Звідки нам знати, що Бог хоче, щоб ми зробили саме так у тій чи іншій ситуації? Чи дає Він нам якесь почуття спокою, коли  думаємо про правильне рішення? Або и вчимося бачити Божу руку в дивних ситуаціях?   Псалом 24 показує, як Бог скеровує нас. Святе Письмо є відмінним зразком того, як молитися про Божу опіку сьогодні. У Псалмі 24 є дві конкретних обітниці, про які потрібно пам’ятати, коли ми шукаємо Божого керівництва в нашому житті.  

1. Якщо інші люди згрішили проти вас, це не дискваліфікує вас з волі Бога.

  У всьому 24-му псалмі Давид говорить про ворогів, які намагаються зруйнувати його життя. Він заявляє: „О Боже мій, на тебе покладаюсь, не дай, щоб я осоромивсь! Не дай, щоб вороги мої втішались надо мною! Бо ніхто з тих, що на тебе чекають, не осоромиться. Нехай осоромляться віроломні без причини“ (Псалом 24: 2-3).   Багато людей озираються на своє життя і бачать, як хтось дійсно зіпсував його — батьки, брат чи сестра, діловий партнер або колишній чоловік чи дружина. У житті Давида були такі люди, але він сказав: „Я вірю, що Твої обіцянки більші й могутніші, ніж будь-які з їх злих намірів проти мене“.   Важко тут не згадати про Йосипа, чиї брати надзвичайно згрішили проти нього, принісши йому страждання, які мало хто з нас би витримали. Але, врешті, Бог використовував ці речі в його житті як спосіб здійснити призначення Йосипа. Вкінці життя він зміг сказати своїм братам:

„Ви зло задумали на мене, але Бог обернув це на добре, щоб зробити так, як воно й є сьогодні: спасти життя багатьом людям“ (Буття 50:20).

  Саме ця віра в Божу доброту дозволила Йосипу пробачити своїх братів. Коли він зрозумів, що у Бога є грандіозніший план, він зміг відпустити образу, що хтось інший зруйнував його життя.   Якщо ви з Богом, то ніхто й ніколи не може зіпсувати ваше життя. Люди можуть поранити, образити і видаватимуть вас, але вони ніколи не зможуть зруйнувати вас. Божа благодать щодо вас нікуди не дівається: якщо ви ще живі, Бог з вами не закінчив.  

2. Ваші власні помилки не дискваліфікують вас від волі Бога.

  Як мінімум двічі в цьому псалмі Давид просить Бога пробачити його минулі помилки. Один раз у вірші 11: „Імени твого ради, Господи, відпусти гріх мій, бо він великий“.   „Великий“ — це, безумовно, правильно вибране слово. Давид говорив про серйозні беззаконні, огидні речі, які змушують нас відчувати дискомфорт. І все ж він продовжував молитися про Боже керівництво, бо вважав, що обітниці Бога були більші, ніж його власні помилки.   Ви можете думати, що Бог дозволить вам постійно страждати через помилки, тому що ви самі в них винні. Але в той час як гріхи і помилки призводять до хворобливих, а іноді й постійним наслідків в нашому житті, тим не менше, навіть ці гріхи не дискваліфікують вас від остаточного плану Бога для вашого життя.   Подивіться на Якова, який згрішив проти свого брата Ісава. Цей гріх привів його у вигнання. Але, будучи відчуженим від своєї сім’ї, він зустрів жінку, від якої народився Месія.   Чи було це планом Б? Народився Ісус у результаті помилкового плану? В жодному разі. Те, що Яків згрішив, було неправильно, і цей гріх вплинув на все його подальше життя. Проте, Месія прийшов з його родоводу!  

Апостол Павло сказав: „Коли не віруємо, він зостається вірним, бо сам себе зректися не може“ (2 Тимотея 2:13).

Ви можете розраховувати на вірну, послідовну любов Бога, тому що ця любов заснована не на вашій доброті, а на Його. Він не відмовляється від вас, навіть коли ви відмовляєтеся від Нього.   Переклад Наталії ПАВЛИШИН