Боже прощення і милосердя є панацеєю від «гріховного паралічу»!

Євангеліє (Мт.9,1-8) говорить про ГРІХ і ХВОРОБУ. Дає рецепт не тільки оздоровлення, але й зцілення!

«Діючою речовиною», яка піднімає нас із духовного паралічу і дозволяє ходити просто – є Боже Милосердя і Прощення!

⠀

☝️«І от прийшли до Нього, несучи розслабленого; несли його четверо ...»

⠀

Ці четверо, які принесли товариша на ношах, і віра яких стала причиною чуда, не бояться робити все можливе для того, щоб допомогти своєму другові. Шукають спосіб, щоб «поставити на ноги» того, кого люблять. І твердо вірять, що Той, до Якого звертаються, їм допоможе.

Дуже часто ми також хочемо допомогти тим, яких любимо. Хочемо допомогти їм встати з «постелі недуги»… Але що ми їм радимо?

⠀

Врешті, як часто, ми ставимо їх перед Ісусом в наших щоденних молитвах?

Чи, може, ми хочемо вирішити всі життєві проблєми однієї «магічною таблєткою»?

⠀

☝️«Сину, відпускаються тобі твої гріхи».

⠀

Тут не так про фізичну недугу, як про душевну розслабленість!

Причиною наших душевних немочей, отої невдоволеності життям і духовним паралічем – дуже часто є гріх…

Гріх, який нас сковує, блокує, паралізує!

Часто наші гріхи збивають нас із ніг. Уже сама пам’ять про них знесилює нас. І часто ми не вміємо, чи то не можемо, чи то не хочемо прийти до Ісуса власними силами. Розслаблений (з Євангелія) принаймні дозволив, щоб йому допомогли – друзі принесли його до Ісуса.

Ми ж, часто втікаємо з нашим гріхом у самотність.

Часто все закінчується тим, що ми розводимо руками. А ще частіше – виявляємо агресію, як механізм самозахисту.

Так важливо вслухатися в те, що Ісус каже розслабленому. Ісус каже до нього (до мене) – сину. Ісус не починає з гріхів. Спершу називає сином і дочкою, навіть якщо я міг думати, що вже не маю права так називатися… А вже потім відпускає гріхи!

⠀

☝️«Встань, візьми твоє ліжко й ходи»

⠀

У Таїнстві Покаяння ми віднаходимо власну гідність. Гідність тих, які покликані не повзати чи лежати, а стояти і ходити просто!

Бог не втомлюється прощати! Нема такого гріха, якого Він би не міг простити! Нема такого «розслабленості», з якої Він не міг би нас підвести!

Його Прощення і Милосердя є панацеєю від «гріховного паралічу»!

Він є тим МилоСердям!

Отець Роман ДЕМУШ