Чому Господь - не психотерапевт?

Необхідно розрізняти психічне здоров`я та духовне життя.

Не існує хвороби, яку Господь не здатен вилікувати. Не існує людини, котру Господь не здатен зцілити.

Це так. І віруюча людина, яка щодня на своєму життєвому шляху вбачає дію Божого Провидіння, не сумнівається жодної миті. Однак навряд чи вона відмовиться від ліків проти грипу, коли захворіє.

Те саме стосується і психічного, або ментального здоров`я. Депресія, патологічна тривога і страх, психічні розлади харчової поведінки – ці та інші ментальні захворювання були табуйованими тривалий час. Про них мало говорили, мало лікували, мало виліковували.

І саме християни, перш за все, повинні розуміти, що допомогти можна тільки тому, хто потребує допомоги. Хто готовий пройти шлях лікування і зцілення, докласти зусиль.

Чи може Господь уособити психотерапевта? Відповідь - ні. І ось чому:

1. Бог – це не персона, яку можна побачити людським оком.

Дві тисячі років тому це було можливо – коли Христос ходив по суші і розмовляв з людьми. Однак навіть тоді Він не займався психотерапією – це була дружба і вчителювання.

Психотерапія складається з регулярних щотижневих зустрічей між пацієнтом і лікарем, під час яких кваліфікований спеціаліст з досконалим знанням людської психіки намагається допомогти пацієнту зрозуміти себе.

Психотерапія неможлива без грунтовного знання, досвіду, емпатії та конкретної, прямої розмови.

Господь – не є психотерапевтом, однак психотерапевт може бути його посередником.

• Тому, що я хочу діяти, а не ховатися. Тому, що я хочу відчувати здоров`я і стабільність.

Коли в мене болить зуб, я йду до дентиста. Впевнена, ви робите так само. Коли я відчуваю жар і нездужання, то йду до лікаря. Коли я відчуваю себе нещасливим, то йду до психотерапевта.

Логічний ряд, чи не так?

Емоції – це індикатори, які сповіщають, коли щось відбувається. Якщо я відчуваю страх, самотність, раптовий сум, отже, я потребую допомоги та підтримки. Більше того, я заслуговую на це.

• Господь хоче бачити нас щасливими

Дратівливість, агресія та знервованість – це те, чим спокушає диявол. Проте людина, що вчинила гріх, або навіть продовжує його чинити – не стає чужою до Бога. Господь завжди радіє нашому наверненню. І дає багато засобів, щоб нам допомогти. Головне – побачити їх і не знехтувати.

Переклад Ірини Яремчук