DE VICTORIA... / ПРО ПЕРЕМОГУ...

Перемога – слово гучне і вимогливе. У кожної свій характер і своя структура, свої горизонти та свій ритм. Вона – досягнення і стан душі, режим мислення та внутрішня парадигма особистісного розвитку. Шлях до кожної слід розпочинати з дитинства, в родині – формуючи в дитині віру в себе. Така віра дозволить вимагати від себе більшого і не зупинятися на шляху, перетворювати виклики на можливості. До перемоги слід скеровувати власні почуття, тіло, розум – до перемоги слід привчати!

Кожна мета вимагає боротьби, кожній боротьбі потрібен результат. А от мислити результатами ми, на жаль, чомусь не бажаємо. Справжня перемога вимагає цілопальної жертви. І конкретних результатів. Абстрактних перемог не буває – у кожної своє ім'я і свої координати. Сьогодні, як ніколи, нам потрібне покоління, здатне на перемогу – над собою, над життєвими обставинами, над ворогом будь-якого формату, масштабу та калібру - покоління воїнів, здатних вимагати від себе більшого.

У кожної перемоги насправді проста формула, що вимагає, однак, серйозних зусиль: перемога = досягнута ціль + усунута перешкода. Ціль необхідно знати, зусилля – докладати, результат – виборювати. А перемогу необхідно смакувати! І цього мистецтва слід навчати та навчатись – безупинно...

Отець Андрій Зелінський, "Моя мандрівка у Країну морпіхів"