До Бога ніколи не пізно: історія навернення Гері Купера - кінозірки Голлівуду

Він був одним з найбільш знаменитих акторів золотої ери Голлівуду. Головні ролі в більш ніж 80 фільмах, безліч нагород, в числі яких два «Оскара» і «Золотий Глобус». Але мало хто знає, що в своєму житті актор пережив навернення до Бога.

Гері Купер - легенда кіно. Сьогодні його ім'я асоціюється перш за все з вестернами і образом героя-коханця, який безстрашно долає труднощі на своєму шляху.

Це був високий і дуже харизматичний чоловік - приклад для багатьох хлопців того часу. Купер мав незвичайною рисою проектувати якості своєї особистості на героїв, яких грав, а тому був актором, який підкорив багатьох своєю природністю.

Образ коханця

Хороші зовнішні дані мали і додатковий ефект. Голлівуд тріщав від пліток про романи актора. Це було правдою - Купер ніколи не був обділений увагою жінок, а особливо актрис, з якими працював. І користувався цим.

Але одного разу він познайомився з Веронікою «Роккі» Белф, молодша за нього на 12 років, яка стає його дружиною. Роккі була частою відвідучкою нью-йоркських салонів краси, але в той же час віруючою католичкою.

Незабаром у них народилася дочка Марія, про яку Купер говорив: «Ніколи не чув, щоб вона робила щось, що не було б сумлінно. Вона - моє життя ».

Шлюб допоміг актору трохи охолонути, але не надовго. Купер хоч і дбав про сім'ю, але в 1946-47 рр він повернувся до тимчасових романів з актрисами на знімальному майданчику. «Він народився для гри перед камерою, але не тільки - до спокушання жінок теж. Йому було приємно дивитися на жінок і бути в їх середовищі. Така людина не змінюється », - згадував актора Тед Нугент зі студії Paramount.

Любовні романи ймовірно і спровокували особисту кризу актора. Хоча роль шерифа Уілла Кейна у фільмі «Рівно опівдні» і принесла йому «Золотий Глобус" і "Оскар", в 1951 році він розлучився з дружиною.

Через два роки він вибрався в Європу. Одним із запланованих місць для відвідування був Ватикан, який актор відвідав разом з дочкою.

Зустріч, що змінила все

Якраз у Ватикані і сталася зустріч, яка вплинула на все майбутнє життя актора. Його друзі знали, що Купер отримає аудієнцію у Папи Пія XII, тому попросили його привезти благословенні Первосвящеником пам'ятки.

Дочка Марія після згадувала, що рука батька була вся обвішана іконками, а в момент, коли Папа Римський зайшов до кімнати, Купер хотів поклонитися і стати на одне коліно, але, маючи проблеми з хребтом, не розрахував сили і впав на землю.

Всі вервиці і іконки, які тримав у долонях, розлетілися по підлозі і коли актор, все ще лежачи, почав їх збирати, незабаром помітив поруч зі своїм обличчям червоні туфлі і білу сутану Понтифіка - Папа підійшов прямо до нього. Куперу було дуже соромно, але папа Пій XII дивився на нього з доброзичливою посмішкою.

Навернення

Та зустріч багато в чому вплинула на голлівудського «коханця». Разом з дружиною і дочкою він почав регулярно ходити на недільну месу. Велике враження справляли на нього проповіді священика Гарольда Форда.

Незабаром отець Форд почав проводити з Купером все більше часу - під час риболовлі або пірнання з аквалангом. І актор почав змінюватися. Отець Форд став для Купера духовним керівником, а під час спільних подорожей вони все частіше піднімали питання віри. В результаті 9 квітня 1959 Гері Купер прийняв хрещення в храмі в Беверлі Хіллс.

Сам актор так згадував ту дорогу до католицтва: "Минулої зими я почав частіше міркувати на те, про що і так довгий час думав. Я казав собі: "Купер, хлопець, ти повинен бути вдячний за всі хороші речі, які пізнав у цьому світі". Тоді я почав серйозно думати про релігію. Я знаю, що я ніколи не буду святим. У мене немає такої сили духу. Я просто намагаюся бути кимось кращим, і, можливо, у мене це вийде ».

Через два роки він захворів на рак простати. Друзі, які відвідували хворого, були вражені тією атмосферою радості та тепла в його будинку.

 Купер був в куди більш оптимістичному настрої, ніж його відвідувачі. Роккі згадувала, що сили йому давала віра в Бога.

Хвороба прогресувала, але він ніколи не ставив питання: «Чому я?» І ніколи не скаржився. У той час він читав книгу архієпископа Фултона Шина «Спокій душі» і збірник віршів католицького поета Томаса Мертан «Ніхто не є самотнім островом», що давало потрібну підтримку в останні тижні його життя.

Гері Купер помер 13 травня 1961 року. В останні дні він прощався з близькими словами: «Знаю, що те, що відбувається, це Божа воля. Я не боюся майбутнього ».