Як бути доброю дружиною?

Що і справді добре у шлюбі - це взаємність. Ми легко про це забуваємо, коли прагнемо бути гарними дружинами.

Замість того щоб запитувати себе, що я маю робити для чоловіка, варто запитати, а що він може зробити для мене. Справжня близькість - не в тому, щоб сповнювати чужі мрії. Я не думаю, що ми створюємо сім'ю тільки для того, щоб тільки інші були щасливі. А ми... складно сказати. Жіноча доля. Нелегко. Але чому саме так? Чому жінці має бути важко?

Запорукою добрих стосунків є взаємність. Якщо лише хтось один із подругів буде постійно вгадувати побажання іншого із віддачею їх реалізовувати, нічого доброго з того не вийде.

Я думаю, ми вже знаємо, що жертва - це погана основа щастя.

Але є ще багато жінок, котрі настільки зосереджені на чоловіках, що їм не вистачає часу чи сил думати про себе. Важко побудувати справжнє подружнє щастя, якщо у вас неясне уявлення про те, що робить вас щасливою як особу і жінку.

Любов, як і багато років тому

Коли ми стаємо дружинами - не перестаємо бути жінками. Зі своїми планами, страхами, прагненнями, історією. Можна бути чудовою дружиною - і водночас поганою для самої себе.

Медовий місяць не триватиме вічно. Почуття втрачають свою інтенсивність. Починається повсякденне життя: він більше не дивиться на мене, він менше розмовляє, він вчора щось буркнув, він забув сказати, що у колеги з роботи народилось маля. Більше немає таких зустрічей, немає розмов, і ми наче розуміємо, що це так і виглядає спільне життя, однак тривога все-таки закрадається.

І це так завжди буде? Моя жіноча сила лише буде слабнути? Але ж так хочеться зберегти свіжість почуттів, не перетворитись на просто "жінку". У паніці кидаємось до вже готових рецептів.

Що робити, щоб не знудився зі мною? Як поводитись, як виглядати? Як діяти?

А чи добре, що я пиляю перед ним нігті, може, йому варто бачити лише красиво нафарбовані?

Сумнівів і питань більшає.

Очікування чоловіка і мої прагнення

Кожен чоловік уявляє собі стосунки по-різному, та й ті його уявлення з часом змінюються. Якщо постійно намагатимемось "вгадати" бажання чоловіка, то потратимо життя на аналіз, а не переживання дійсності.

Якнайменше живих спонтанних дій - все більше продуманих і просіяних крізь сито страхів вчинків - і з'являється цілий арсенал "жіночих штучок". Щоби щодня чоловіка здивувати, приємно вразити...

Але ж кому потрібне це ваше шоу? У подружжі найбільш незвиклим є якраз звиклість. І це не буденність, поспіх та рутина. Це уважність, чуттєва щирість і взаємність.

Існує стереотип, що добрі жінки - не нарікають. Бо нарікання, звісно, зовсім не в'яжеться із романтичним і милим образом ідеальної дружини. Однак можна спробувати скаржитись спокусливо - із взаємною користю.

Як ти сьогодні почуваєшся, бо я - жахливо. Це певно через ту напругу на роботі. Але якби ти може якось мене по-іншому трохи обійняв сьогодні? Як по-іншому? - не розуміє чоловік. А подумай, як. Або йди шляхом спроб і помилок.

І за мить можеш стати не тільки доброю дружиною, але й тобі може бути добре.

Не будь доброю дружиною!

Поняття доброї дружини не є насправді добрим, доброю є взаємність.

Хочеш подобатись чоловікові настільки, що не помічаєш, як перестаєш подобатись собі.

Дружина дуже часто живе у постійних роздумах про очікування свого подруга. Однак іноді варто зупинитись, щоб перепочити.

Якщо пектиму йому тістечка у неділю - не піде їх їсти до мами. Якщо носитиму довге волосся, хоча марю коротким, подобатимусь йому як дівчина.

І печу йому ті тістечка, і вкладаю волосся, а він - все одно йде до матусі і щораз частіше говорить про якусь Юстину із роботи.

І потім не знаєш, що думати. Бо коли зустрічаєш ту Юстину на якомусь святкування і бачиш, що у неї коротке, тонке волосся, а твій чоловік все одно бачить у ній насамперед жінку!

І коли тобі хочеться мало не ножицями для торту обстригти своє волосся, розумієш...

Що може у Юстини і не дуже гарне волосся, однак прекрасний настрій, бо їй не треба пекти щонеділі тістечка чоловікові. І у неї нема локонів, зате є природна усмішка. Не хоче бути доброю, а просто є такою, як є - любить життя і є доброю, насамперед, для себе.