05.12.2024

Кінець світу — який він?

Коли я чую про інжирне дерево в Біблії, завжди задумуюсь: а який урок це для мене? Пам’ятаєте ту притчу про безплідне дерево (Лк 13)? Ісус використав її, щоб сказати: інжир, який зеленіє і вкривається листям, показує, що скоро на ньому будуть плоди. Так само й ми можемо зрозуміти, що Божа реальність, Його Царство, вже дуже близько.

Але ось момент: Ісус також проклинав інжир, коли той не мав плодів (пам'ятаєте, це було перед входом у Єрусалим). Він казав, що Ізраїль, маючи все – Закон, пророків – мав би впізнати Його прихід, але не зробив цього. Тепер питання: а я помічаю, коли Бог діє в моєму житті? Чи, може, як той інжир, тільки виглядаю "живим", але нічого не роблю для Божого Царства?

Ісус сказав дивну річ: "Це покоління не мине, доки все не збудеться". Про що це? Є різні думки, але мені здається, що Він говорив про людей, які побачать усе – і суд, і спасіння, – і ці події відбуватимуться швидко. Божий план буде виконаний до кінця, навіть якщо нам незрозуміло як.

Що мене найбільше вражає – слова: "Небо й земля проминуться, але Мої слова не проминуться". Усе, до чого ми звикли, усе, чим ми переймаємося – не вічне. Але Боже слово і Його обіцянки – так. Це змінює мою перспективу: мені не треба панікувати через новини про глобальне потепління чи можливий кінець світу. Звісно, я не маю права нехтувати тим, що Бог доручив – дбати про Його сотворіння. Але страх не має керувати мною.

Кінець світу – це не хаос і не результат зла. Це Божий час. І я можу довіряти Йому навіть у цьому. Моя справа – бути уважним, жити вірою і не боятися. А ще – не тільки молитися "Нехай прийде Царство Твоє", але й робити все, щоби це Царство ставало реальністю вже зараз – у серцях людей навколо мене.

Дерево пізнають за плодами. А мене?

#ковтокслова 05.12.2024

Образ: D. Avramidis, Christ’s Descent into Hades, 2017

Vyacheslav Okun SJ