Невже зачаті під час зґвалтування діти не мають права на життя?

На жаль, так трапляється, що не всі діти приходять у світ жаданами, особливо, коли вони - плід не взаємної любові, але насильства. Однак чи маємо право ми розпоряджатись життям такої дитини, самотужки вирішувати її долю, якщо Бог дозволив їй почати свою мандрівку у світ?

Нам важко бачити цей взаємозв'язок, але Господь охоплює Своїм поглядом обрій вічності, який поки нам не доступний.  Тому Він знає, як краще і що краще для нас.Бог навіть зі зла може отримати благо, а найвищим благом є життя людини. В силу нашого людського досвіду в різних ситуаціях ми нерідко переконуємося, як негативні ситуації і обставини призводять до несподіваних життєствердних наслідків.

«Життя - це завжди благо», - стверджував Папа Іван Павло II в енцикліці «Євангеліє життя» (30).

Це правда незалежно від обставин, в яких було покладено початок людського життя. В силу того факту, що життя зародилося, воно гідне того, щоб бути прожитим, і гідність життя, породженого в найжахливіших обставинах, нічим не менша, ніж гідність життя, до зачаття якого привела подружня любов.

Те, що сам гріховний вчинок не відповідає високій гідності людини, в жодній мірі не применшує його гідність. Святий Тома Аквінський говорив, що людина - це найвеличніше благо в світі, адже людина має розум і безсмертну душу, яка може бути вознесена в вічне життя і єднання з Богом.

Говорячи про недостойні ситуації, в яких може бути зачата людина, можна порівняти їх з тим випадком, коли Святу Месу здійснює священик в стані тяжкого гріха. Обставини, в яких він служить Месу, абсолютно не гідні цього священного жертвоприношення, і священик звершує блюзнірство. Однак сама Жертва Христова жодним чином не затьмарена і не зневажена тим блюзнірством, яке здійснює священик. В цьому випадку Меса буде володіти тією ж самою цінністю, що і жертва, принесена Христом на Голгофі.   За матеріалами: catholicnews Фото: malorita