«Під проводом Марії до Ісуса». Частина ІV
Назарій Ланько ― отець-диякон катедрального храму святого Апостола Андрія Одеського екзархату УГКЦ запрошує провести травень в молитві до Богородиці.
Cвятий Альфонс про святу вервицю і спосіб її відмовляння.
«Відомо, що вервичкове набоженство об’явила святому Домінікові (1170-1221) сама Пресвята Діва. Одного разу, коли цей святий був поглинутий глибоким смутком, поскаржився перед Марією на альбігойську єресь, яка у ті часи завдавала великої шкоди Церкві, Вона відповіла до нього: “Земля та доти буде неплідною, аж поки на ній не випаде дощ”».
Святий Домінік зрозумів, що землею неплідною були єретики, а дощем – вервичкове набоженство, яке він повинен поширювати. І так від тих часів, і по сьогодні, не має набоженства поміж вірними більш розповсюдженого, аніж вервичкове набоженство.
Далі святий Альфонс пише:
«Скільки ж то зусиль приклали єретики, Лютер, Кальвін й інші, щоб людей від цієї набожності відвести! Натомість, які ж великі плоди усьому світому воно принесло; скільки ж то завдяки йому було звільнено від гріху! Скільки ж то завдячує йому за те, що стали на дорогу благочестя! ...».
Також святий Альфонс зазначає у науці, що Папи Римські наділили цей вид молитви багатьма відпустами. Та нас насамперед цікавить, що радить великий почитатель Матері Божої щодо способу відмовляння вервиці.
Святий Альфонс пише:
«Належить однак пам’ятати, що багато залежить на доброму відмовлянню вервиці. Пресвята Діва сказала одного разу блаженній Еулалії, що п’ять десятків ангельських привітань (мається на увазі «Богородице Діво»), відмовлених вільно і побожно, є Їй миліші, ніж п'ятнадцять поспішно і неуважно.
Казав св. Франциск Салезький: "поспіх є смертю побожності". Тому ми повинні взяти до уваги цю першу пораду св. Альфонса: відмовляти вервицю не спішачи і побожно.
Разом із цим, добре є відмовляти вервицю клячачи перед образом Пресвятої Діви. А на початку кожного десятка здійснювати акт любові до Ісуса і Марії, прохаючи Їх про якусь ласку для себе або для інших людей, дорогих нашому серцю. Отже, друга порада: відмовляти вервицю клячачи (якщо, звісно, є така змога) і перед образом Матері Божої.
Святий Альфонс у третій пораді каже таке:
«Найкраще відмовляти Вервицю спільно з іншими, ніж самому». Закінчується наука святого Альфонса такими словами, які свого роду є заохотою: «Відмовляймо дорогі браття ту святу молитву як найчастіше, як найпобожніше, щоб була із цього слава для Бога, слава для Пресвятої Діви, а користь для нашої душі. Амінь».
Святий Альфонс, як засновник редемптористів, в особливіший спосіб посвятив своє згромадження під опіку Непорочної Діви, заохочуючи своїх співбратів до ревного почитання Матері Божої. Альфонс сам відмовляв щоденно багато вервиць і заохочував до цього, як бачимо у науці, й інших. До сьогодні редемптористи, наслідуючи свого засновника прославляють Марію, відмовляючи святу вервицю і навіть носять її при собі як елемент своєї монашої одежі.
Читайте також:
«Під проводом Марії до Ісуса». Частина I
ПІДТРИМАЙТЕ ДИВЕН СВІТ
проєкту
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
