По дорозі до Бога: поради афонського старця

Яким щораз технологічнішим не ставав би наш світ, те, що найбільше потрібне людині, незмінне: любов, прагнення Бога і віднайденні свого шляху. Неймовірно проникливими порадами афонського старця ДивенСвіт хоче поділитись із Вами.

Люди самі будують собі кордони життя, свторюючи межі, до яких прив'язались, і не бажаючи виходити за них. Життя - це підручник, який закривається з останнім подихом. Тільки коли зможеш позбутись від спогадів - почнеш жити новим життям. Людина - це втілення Божої мрії. На що витратиш свій час - те і буде сенсом твого життя Живе лише той, хто постійно себе перебудовує. Той, хто думає, що чогось досяг на духовному шляху, помиляється: він зупинився і пішов назад. Якщо зло перемагає нас, коли ми цього не хочемо, то стаємо сильніші. Якщо хочеш пізнати людину, то дивися на те, що вона таке, а не хто вона така. Здобудеш тишу серця - матимеш тишу вічності. Все, чим живеш тут і зараз - не твоє. Твоє - це те, що ти зміг змінити в собі. Рятувати себе треба щодня. Люди - це вікна, через які ми можемо бачити Бога. Якщо ти хочеш побачити своє майбутнє - зумій побачити своє сьогодні, бо майбутнє - це перехід і з одного дійсного до іншого. Йди за Богом, і твоє життя влаштується. Почнеш влаштовувати життя - зруйнуєш. Кожен обирає заради чого жити: чи для того, щоб стати добривом, чи стати світильником добра. Якщо зможеш жити, не опускаючи ані хвилі - дійсно житимеш. Любов - це небесне світло у чистій душі. Для того, хто любить Бога, життя стає вічністю. Звичайні люди люблять звичайного Бога, але незвичайний Бог любить незвичайних людей. Всесвіт не потребує людини, але Бога, який живе у ній. Якщо любиш Бога - терпи все, коли терпиш все - розумієш, що означає любити Бога. Бо Царство Небесне береться силою. Підготувала Тетяна Трачук За матеріалами: youtube Фото: athosweblog