Що відбувається з нами, коли читаємо Біблію

Щоразу, коли ми читаємо чи чуємо Боже Слово, вступає в дію невидимий світ духовних сил. Зазвичай ми не замислюємося про це, тому що наші відчуття, — наприклад, при читанні Біблії або при прослуховуванні проповіді, — вважаються цілком буденними. Але прочитайте першу притчу Ісуса в Матея 13, і ви знайдете оновлене відчуття значущості того моменту, коли перетинаються наше життя і Слово Бога.

„Він говорив до них численними притчами, кажучи: “От вийшов сіяч сіяти. І коли він сіяв, деяке впало край дороги, і прилетіло птаство і повидзьобувало його. Інше впало на ґрунт кам'янистий, де не було землі багато, і зараз же проросло, бо земля була неглибока. Як зійшло сонце, воно вигоріло, а що не мало коріння, усохло. Інше впало на тернину, і вибуяла тернина й заглушила його, Інше впало на добру землю і вродило одне в сто разів, друге в шістдесят, а інше в тридцять. Хто має вуха, нехай слухає.”“ (Матея 13: 3-9).

Щоразу, коли у ваше життя входить Боже Слово у вас оживає одне з чотирьох „сердець“.

Черстве серце (Матея 13: 4, 18-19):

„І коли він сіяв, деяке впало край дороги, і прилетіло птаство і повидзьобувало його.“ „Слухайте, отже, притчу про сіяча. До кожного, хто чує слово Царства і його не розуміє, приходить лукавий і викрадає те, що посіяне в його серці. Це той, хто був сприйняв насіння край дороги.“

Людям із зачерствілим серцем може бути цікаво те, що сказано в Біблії, але не так аж сильно. Якщо такі люди взагалі приходять до церкви, вони забувають почуту проповідь перш, ніж дійдуть до парковки. Сатана, подібно до птахів, краде будь-яку думку, здатну принести добрий плід, заповнюючи рзум сумнівами або відволікаючи їх чимось іншим. Значну частину часу люди з черствим серцем відволікаються не на такі вже й погані речі. Це просто щось, що витісняє з розуму Слово Боже. Відволікання не менш небезпечне, аніж сумніви. Мойсей благав народ Ізраїлю не легковажити Божим Словом: „Бо це не пусте для вас слово; це — життя ваше, цим словом ви житимете довго…“ (Вторзаконня 32:47). Сьогодні ми потребуємо такому ж нагадуванні.

Поверхневе серце (Матея 13: 5-6, 20-21)

„Інше впало на ґрунт кам'янистий, де не було землі багато, і зараз же проросло, бо земля була неглибока. Як зійшло сонце, воно вигоріло, а що не мало коріння, усохло.“ „А той, хто був сприйняв його на кам'янистім ґрунті, це той, що чує слово і зараз же з радістю його сприймає, але він коріння в собі не має, непостійний, і коли настане яка скрута чи переслідування задля Слова, він швидко зневірюється.“

Поверхнева людина розмірковує над Словом Божим і спершу діє ззгідно цьому. Та проблема в тому, що, яке б рішення вона не прийняла, — не дотримується довго. Оскільки коріння віри неглибокі, найменші труднощі змушують таку людину відсунути Боже Слово на задній план. Якщо ми віримо, що „врятований один раз, врятований назавжди“ — це не означає, що фінал нашого християнського життя менш важливий, ніж його початок. По-справжньому врятований буде слідувати до кінця.

Розділене серце (Матея 13: 7, 22)

„Інше впало на тернину, і вибуяла тернина й заглушила його,“ „А той, хто прийняв його між тернину, це той, хто слухає слово, але турботи цього світу та омана багатства заглушують те слово, і воно не приносить плоду.“ Людина з розділеним серцем чує Слово і вірить йому. Воно прагне слідувати за ним. І він дійсно це робить. Але потім „турботи віку цього“ і „омана багатства“, заглушають плідний вплив Слова.

Ось як це виглядає на практиці. Вас щиро зацікавила Біблія. Коли ви її читаєте, ви відразу розумієте її зміст. Коли ви слухаєте проповідь, ви розумієте, в чому ви не праві перед Богом. Але як тільки ви знову потрапляєте в „реальне життя“, на вас обрушуються рахунки, які потрібно сплатити, або завдання, які потрібно виконати. Чи ви прокидаєтеся вранці, і розумієте, як було б чудово провести час за читанням Біблії. Але замість цього, ви не можете втриматися від того, щоб не зайти в інтернет і не перевірити соціальні мережі. І перш ніж ви усвідомлюєте це, ваш розум вже наповнений турботами цього світу, і будь-яка гостра необхідність у Божому Слові — заглушена. Люди не так вже й часто приймають усвідомлені рішення відійти від Бога. Найчастіше Боже Слово просто витісняється питаннями, які, як нам здається, вимагають більш термінового вирішення. Дайте терню трохи місця в саду — і незабаром він заполонить все.

Відкрите серце (Матея 13: 8, 23)

„Інше впало на добру землю і вродило одне в сто разів, друге в шістдесят, а інше в тридцять.“ „Той же, нарешті, хто сприйняв його на добрій землі, – це той, хто слухає і розуміє слово, і плід приносить; і видає один у сто разів, інший у шістдесят, ще інший у тридцять“

Добра вдача може зробити вас гідною людиною, але тільки чудова робота Бога може зробити вас великодушним, захопленим у поклонінні і прощає своїх ворогів. Якщо у вашому житті немає нічого, про що ви (і інші) могли б сказати: „Тільки Бог міг це зробити“, це привід для занепокоєння. Божі слова мають силу. Їх небагато знадобилося, щоб створити всесвіт. Якщо ці слова укореняться у вашій душі, та ж сила буде діяти і у вашому житті. Я не кажу, що ви відразу і з легкістю переможете всі свої гріхи. Я також не кажу, що ви повинні порівнювати прогрес у своєму житті з іншими християнами; зрештою, Ісус сказав, що насіння множиться по-різному. Та що гарантовано відбувається — Слово Боже завжди приносить плоди. Якщо ви бачите плід у своєму житті, дякуйте Богові за це і просіть більшого. А якщо плоду ще немає, то сьогодні — найкращий день, щоб відкрити своє серце Йому. Переклад Наталії ПАВЛИШИН