Сім останніх слів Ісуса. Спраглий я!

Назарій Ланько ― отець-диякон катедрального храму святого Апостола Андрія Одеського екзархату УГКЦ у духовних реколекціях «Сім останніх слів Ісуса» пропонує роздумати над посланнями від Ісуса для нас.

П’яте Ісуса на хресті знаходимо в Євангеліє від Йоана 19:28:

«А по тому Ісус, знавши, що все вже довершилося, щоб здійснилось Писання, промовив: «Спраглий я!»»

Ісус, як всевідучий Бог, знав, що довершується Його відкута. Тому промовляє слова, щоб здійснилося написане в Святому Письмі.

Євангеліє від Луки 24:25-26 читаємо, як учні подорожуючи до Емауса, не впізнали Ісуса, якого зустріли. Він промовив до них:

«А він промовив до них: “О безумні й повільні серцем у вірі супроти всього, що були пророки оповіли! Хіба не треба було Христові так страждати й увійти в свою славу?” І, почавши від Мойсея та від усіх пророків, він вияснював їм те, що в усім Писанні стосувалося до нього».

Ісус промовляє «спраглий я». Звичайно, що Він відчував фізичну спрагу. Адже був вимучений. І цю спрагу предвіщає цар Давид у 16 вірші 22 псалма:

«Язик мій прилип до горлянки».

Та духовна спрага Ісуса була куди більшою.

У нашому житті є різні прагнення: які провадять нас до Бога і життя вічного, а також, які відкидають нас від Бога.

Прагнення Ісуса було лише в одному ― спасти людину.

Промовивши «спраглий я», Він промовив, що спраглий спасіння для всіх нас. Бо віддав Своє життя задля цього.

Господь хоче дати нам зрозуміти: якщо втрачаємо віру, втрачаємо надію, не даємо собі ради з різними труднощами,випробуваннями, мусимо пам’ятати, що Ісус буде боротися за нас до кінця. Бо Він спраглий нашого спасіння.