18.05.2020

Святий Папа Іван Павло ІІ про спокій, віру та щастя

Іван Павло II перебував на чолі Католицької церкви впродовж двадцяти шести з половиною років. Він ввійшов у історію як перший понтифік, який умів вибачатися. Світ запам’ятав його як мудру та великодушну людину.

Сьогодні, 18 травня, виповнилося б 100 років із дня народження з дня народження понтифіка. Пропонуємо вам кілька цитат Івана Павла ІІ.

Про любов, віру та надію

Будьмо обережні перед удаваною любов’ю, справжня любов – це любов справи і правди.
Відкрийте свої серця і не перетворюйте їх на в’язницю зневіри та сумнівів.
Надія містить у собі світло, сильніше від темряви, яка панує в наших серцях.
Не живуть, не кохають і не помирають «на пробу».
Віра і розум, як два крила людського духу, що підносять до істини.
Найжахливіша в'язниця - це замкнене наглухо серце.
Я благаю вас! Ніколи, ніколи не втрачайте надії, не майте сумнівів, ніколи не втомлюйтеся і ніколи не сумуйте. Не бійтеся.
Лише любов навертає серця і дарує спокій людськості, яка виглядає погублена і переможена силами зла.
Як можна любити невидимого Бога, не люблячи ближнього, який поруч?

Про свободу

Свободу не можна мати постійно, її постійно треба здобувати і створювати.

Про вибір та життя

Прекрасне попереду, незважаючи ні на що. Однак зручніше взувайся, бо перейти треба ціле життя.

Вибирайте вузьку дорогу, – ту дорогу, яку Господь вказує вам через свої заповіді. Це слова правди й життя. Дорога, яка часто здається широкою й зручною, потім виявляється облудною та хибною.

Не зраджуйте своє покликання, адже тільки тоді можна бути в гармонії з собою, коли ти займаєшся улюбленою справою.

Навчіться насолоджуватися сьогоднішнім днем, його ексклюзивною красою, надзвичайними можливостями. Минуле змінити не в наших силах, майбутнє – для нас невідоме. Тільки сьогодні ми маємо можливість стати краплею щирості в бурхливих хвилях океану життя.
Запам’ятайте, ніколи не пізно змінити своє життя, впустити Христа у свій дім, навчитися бути терплячими, бути собою і не відрікатися від істини.
За війну відповідальні не тільки ті, які її безпосередньо розв’язують, а й ті, хто не чинить усього можливого, що в їхніх силах, аби їй перешкодити.
Не бійтеся. Не вдовольняйтесь посередністю. Заляжте на дно і закиньте на полов свій невід
Прощайте своїм ворогам і живіть далі. Ненависть знищує людину, руйнує її душу, відволікає від головного – від краси світу і неповторності свого життя.
Будьте добрими до світу, навіть якщо він готовий розіпнути вас, навіть якщо світ відвертається від вашої допомоги і відповідає лицемірною жорстокістю на ваше милосердя.

Про ставлення до себе

Від себе треба вимагати навіть тоді, коли інші від вас не вимагають.
Бути людиною совісті – значить вимагати від себе, підніматися над власним проваллям і постійно повертатися до совісті.
Пам’ятайте, ви ніколи не самі, Христос з вами у вашій мандрівці кожного дня вашого життя. Він закликав і вибрав вас до життя у свободі Божих дітей. Звертайтеся до нього в молитві й любові. Просіть Його, щоб наділив вас сміливістю й силою завжди жити у цій свободі. Мандруйте з Тим, котрий є Дорогою, Правдою і Життям.
Ніколи не переставайте мріяти, адже наші мрії – «еліксир молодості».
Не бійтеся ризикувати заради доброї справи, не лякайтеся відстоювати справедливість, коли це потрібно, цурайтеся лицемірства та зла.
Всім чоловікам та жінкам довірено завдання створити їхнє власне життя: у певному сенсі вони мають перетворити його на твір мистецтва, на шедевр.
Мусите вимагати від себе навіть тоді, коли інші нічого від вас не вимагають. Людина не може бути лише вихованою кимось – мусить виховувати саму себе.

Про Україну

Майбутнє України великою мірою залежить від вас і від тієї відповідальності, яку ви зумієте взяти на себе. Бог не забариться, щоб благословити ваші зусилля, якщо спрямуєте своє життя на великодушне служіння родині й суспільству, ставлячи спільне добро вище від особистих інтересів.

У 2001 році Папа Римський відвідав Україну, а 26 червня 2001 був у Львові. Тоді Папа Римський виголосив свою промову на зустрічі з молоддю біля церкви Різдва Пресвятої Богородиці на Сихові. Попри дощ і фактично відсутність можливості пересуватися містом у транспорті, поcлухати Івана Павла ІІ прийшли 400 тисяч людей.

Під час свого виступу він відреагував на рясні краплі жартом: Deszcz pada, dzieci rosną. («Дощ падає – діти ростуть»). А потім, після оплесків і скандування «Любимо Тебе!», Папа Римський заспівав польською мовою: «Не падай, дощ, бо тебе тут не треба. Обійди гори, обійди ліси і вернися до неба!». Закінчивши виступ і відповідаючи на численні скандування молоді «Многая літа!», Іван Павло ІІ підійшов до мікрофону зі словами: «Многая літа, многая літа... Тому, власне, дощ і падає, щоб діти росли...»

Пропонуємо переглянути зустріч Івана Павла ІІ з українською молоддю у Львові 26 червня 2001 р.