Залежність "за кулісами": задовільняти себе - це нормально?

Чи існує залежність від сексуальності? Хіба це проблема – задовільняти свої тілесні бажання?

Незважаючи на нав’язливий еротизм, який з усіх усюд лиється на сучасну людину, проблема автоеротизму і досі залишається «за кулісами». Про цю проблему не прийнято говорити. Більше того, а де ж тут проблема? Хіба ж це не нормально?

Чи не найкращою відповіддю на таке питання є свідчення чоловіка, який у своєму житті зіткнувся з явищем сексуальної залежності. І не змирився із таким своїм «сталим способом життя».

Пан Михайло розповідає про те, як залежність від порнографії та неконтрольованої мастурбації стала елементом його щоденної поведінки.

Будь-які візуальні подразники провокували підвищення сексуального голоду і мотивували до задоволення потреб. Разом із цим чоловіка постійно турбували почуття якоїсь неповноцінності, він розумів, що така поведінка не є правильною.

Навіть сповідь не могла дати результату – за кожним визнанням своєї провини та каяттям все починалось заново.

Чоловік визнає, що не був особливо віруючим, але чітко розумів, що те, чим займається, є злом. Це привело його до товариства анонімних сексоголіків. Місце, де можна почути про такі ж проблеми і відверто розповісти про свою стало рятівним колом.

Пан Михайло зізнається, що відвідини багатьох психологів не приносили результату – вони говорили про статистику і про те, що всі так роблять…

Першим кроком до видужання стає визнання своє залежності. Це така ж залежність, як і всі інші.

Це не нормально. Нормально – жити у чистоті. Поза подружжям у стриманості, в подружжі – у стосунках з дружиною.

Залежність, яка починається в кожного по-різному, часто тягнеться іще з юнацького віку і руйнує гідність людини. Ти не контролюєш себе і постійно за хвилевою насолодою приходить стан глибокої депресії та ненависті до себе.

Саме тому слід бути відвертим, насамперед, з самим собою. Визнати і шукати виходу до чистого життя.

За матеріалами ефіру Радіо Марія

Підготувала Тетяна Трачук

Фото: kinesiofit