«Жінко, дай мені напитись!» Ця фраза є набагато глибша, ніж нам здається

Євангеліє про жінку самарянку (Ів 4,5-42) - акцентує на тому, як Христос допомагає жінці відкрити (відновити) її гідність…

⠀✔️ПОЗБУТИСЬ УПЕРЕДЖЕНЬ

На Сході не було нормально чоловікові починати привселюдно розмову з жінкою... Більше того, між юдеями і самарянами існував мур розподілу і ворожнечі, через певні релігійні питання... Ісус був святим, Богом, а жінка – наложною грішницею. Ісус, звісно, знав про це, але це не була проблема, щоб вступити в діалог! Простим, банальним, «життєйским» запитанням Ісус робить крок на зустріч ЛЮДИНІ, щоб реабілітувати її, дати їй шанс…

Дуже часто, на жаль, ми не даємо шансу людям… Живемо упередженнями і стереотипами... «Ставимо хрест» на людях... дуже часто тих кого любимо... найрідніших. Не даємо шансу.

Бачимо гріх, але втрачаємо з поля зору грішника, який є такою ж людино як і я…

⠀

✔️ВИКОПАТИ КРИНИЦЮ

Ісус звертажться до жінки з дуже цікавим проханням: «Жінко, дай мені напитись!» Ця фраза є набагато глибшою за своїм змістом, ніж нам здається. Біблійне значення «трапезування» означає не лише втамовувати якісь тілесні потреби, а означає входити у внутрішній світ того, з ким споживаєш і п’єш. Власне, ми також, не обідаємо, не вечеряємо, не «п’ємо філіжанки кави» з кимось далеким...

Тому подальшою темою розмови є особисте, приватне життя цієї жінки. Христос своїм запитанням починає входити у її внутрішній світ, у її особисту життєву ситуацію.

Ісус, немовби, копає в серці тої жінки нову криницю, яку хоче сповнити водою життя...

Ісус дуже делікатно говорить жінкці всю правду про неї… Пропонує інший спосіб життя…

Пропонується, але не зобовязує!

⠀

✔️ЛИШИТИ ГЛЕЧИК І НАПИТИСЯ ВОДИ ЖИТТЯ

Жінка лишила глечик біля криниці! І понесла живого Бога іншим у своєму серці, у новій криниці яку дозволила викопати Ісусові! Христос дав їй воду життя, котра гасить спрагу. Жінка не тримає «тої води» для себе, але ділиться радістю з іншим. Христос є водою, що гастить нашу спрагу, водою що дає жититя! Без води віри, надії і любові наше духовне життя стає сухим!

Воно в‘яне...

Отець Роман ДЕМУШ