Святе Письмо з розважанням на 23 вересня

Послання до Галатів 2, 6-10. 6. Щождо тих, які вважалися за визначних, – якими вони тоді були, мені байдуже, бо Бог не дивиться на обличчя людини, – мені ті визначні нічого не додали. 7. Навпаки, побачивши, що проповідь євангелія для необрізаних доручена мені, як Петрові для обрізання, – 8. бо той, хто помагав Петрові в апостольстві між обрізаними, помагав і мені між поганами, – 9. і визнавши дану мені благодать, Яків, Кифа та Іван, що вважалися стовпами, на знак єдности дали мені й Варнаві правиці, щоб ми йшли до поган, вони ж – до обрізаних; 10. тільки щоб ми про вбогих пам'ятали, що я, власне, і намагався робити. Євангеліє від Марка 5, 22-24, 35 - 6, 1. 22. Аж ось приходить один із старших синагоги, Яір на ім'я, і, побачивши його, упав йому до ніг 23. і благав його вельми, кажучи: – Дочка моя при смерті. Прийди, поклади на неї руки, щоб видужала й жила. 24. І він пішов з ним. Слідом же за ним ішло багато люду, що тиснувся до нього. 35. Коли він ще говорив, приходять від старшини синагоги й кажуть: – Дочка твоя померла, чого іще завдаєш клопоту учителеві? 36. Але Ісус, почувши слово, що ті сказали, промовив до старшини синагоги: – Не бійся! Тільки віруй. 37. І не дозволив іти нікому з собою, окрім Петра, Якова та Івана, брата Якова. 38. Приходять вони до старшини синагоги в хату, й бачить він метушню і тих, що ридали й голосили вельми. 39. Увійшов він і каже: – Чого метушитесь і плачете? Дівча не померло, воно спить! 40. І насміхались з нього. Він же, виславши усіх, узяв батька дівчати та матір і тих, що з ним були, і увійшов туди, де лежало дівча. 41. Взяв він дівча за руку і сказав до нього: – Таліта кум (що значить у перекладі: дівчино, кажу тобі, встань). 42. І в ту ж мить дівча встало й почало ходити; мало воно дванадцять років. І всі тим здивувалися вельми. 43. Та він велів їм суворо, щоб ніхто про те не довідався, і наказав дати їй їсти. 1. І вийшовши звідти, прибув у свою батьківщину, і слідом за ним пішли його учні.  

---

Соціальні ролі, які присвоює собі людина впродовж життя, титули, нагороди, досягнення - все це не може бути якимось показником цінності для Бога, лише для людей. Господа не цікавить наш статус, бо і він - це з дозволу Всевишнього. Всі і кожен з нас має абсолютно всі можливості до прийняття живого Бога у своє життя і Його навчання. Чудо воскресіння дочки Яіра вкотре дає нам можливість роздумувати над глибиною Божого милосердя і таємницею віри. Яір приходить до Ісуса в розпачі, але з непохитною вірою - і чудо відбувається, навіть тоді, коли, здається, що все втрачено: таліта кум - дівчино, кажу тобі, встань Часто, коли наше життя заходить в глухий кут, мусимо розуміти, що Бог не відступає від нас і Його присутність біля нашої буремної душі повсякчасна. Ніколи, поки ходимо земними дорогами, не є запізно попросити Ісуса про зцілення. Бог поруч, Він чекає нашого прохання про допомогу. Господи, обдаруй мене благодаттю Святого Духа, щоб я завжди прагнула навернення і Твоєї присутності у своєму житті. Амінь.