Читаємо Святе Письмо разом. Числа 15

Читаємо Святе Письмо разом. Числа 15

15. Безкровні приносини: офіри й жертви 1-31; кара порушника суботи 32-36; китиці на кінцях одежі 37-41

  1. Промовив Господь до Мойсея:
  2. “Скажи до синів Ізраїля та повідай їм: Коли прийдете в землю вашого поселення, яку оце хочу вам дати,
  3. і коли приноситимете вогненну офіру Господеві, чи всепалення, чи жертву, щоб виконати обітницю, чи як добровільні дари у ваші свята, щоб воскурити на честь Господа приємний запах з худоби або з овець,
  4. то хто приноситиме Господеві свої приносини, принесе також в офіру десятину ефи питльованої муки, змішаної з чвертю гіна олії, -
  5. і додаси до всепалення чи жертви вина на возливання, чверть гіна на кожне ягня.
  6. При барані принесеш як офіру дві десятини ефи питльованої муки, змішаної з третиною гіна олії.
  7. Вина ж на возливання принесеш третину гіна як приємний запах на честь Господа.
  8. А коли принесеш у всепалення чи на жертву бичка, щоб виконати обітницю, чи мирну жертву Господеві,
  9. то треба принести до бичка як офіру три десятини ефи питльованої муки, змішаної з половиною гіна олії;
  10. а як возливання - принесеш половину гіна вина, щоб воскурити як приємний запах на честь Господа.
  11. Так робитимуть при кожному волі й при кожному барані, і при ягняті, і при козеняті.
  12. Скільки б не приносили жертв, для кожної зробите так.
  13. Кожен тубілець вчинить так, приносивши вогненну жертву як приємний запах на честь Господа.
  14. І коли якийсь приходень, що перебуває з вами, або хтось інший між вами у ваших майбутніх поколіннях захоче принести вогненну жертву як приємний запах на честь Господа, то нехай і він так робить, як ви робите.
  15. Установа буде одна для вас і для приходня; установа віковічна у ваших поколіннях: як ви, так і приходень буде перед Господом.
  16. Закон о один і одне право буде для вас і для приходня, що перебуває з вами.”
  17. Господь промовив до Мойсея:
  18. “Скажи синам Ізраїля і повідай їм: Коли прийдете в землю, в яку оце веду вас,
  19. і коли почнете їсти хліб з тієї землі, то маєте принести дар возношення Господеві.
  20. Першого калача з вашого тіста принесете - як дар возношення; принесете його так само, як дар з току.
  21. Від першого вашого тіста даватимете Господеві дар возношення у майбутніх поколіннях ваших.
  22. Коли ж пропустите щось ненароком і не виконаєте всіх цих заповідей, що Господь об'явив Мойсеєві,
  23. себто всього того, що Господь повелів вам через Мойсея, з того дня, як Господь заповів ці заповіді, і потім, у всіх ваших поколіннях,
  24. то коли станеться щось таке помилково, з необачности громади, вся громада принесе у всепалення одного бичка як приємний запах на честь Господа, з належною офірою і возливанням, за обрядом, і одного козла на жертву за гріх.
  25. І священик відпокутує за всю громаду синів Ізраїля, і проститься їм, бо то була помилка й вони принесли належну вогненну жертву Господеві й жертву за гріх перед Господом за свою помилку.
  26. І проститься всій громаді синів Ізраїля і приходневі, що перебуває між ними; бо на ввесь люд упаде всяка помилка.
  27. Коли ж одна особа згрішить ненароком, то нехай принесе козу однолітку за гріх.
  28. І священик відпокутує перед Господом за душу, що помилково згрішила, ненароком, відправивши за неї покуту, і проститься їй.
  29. Чи то для тубільця з-посеред синів Ізраїля, а чи для чужинця, що перебуває між вами, закон один буде у вас для того, хто ненароком провиниться.
  30. Хто ж, піднявши руку, заподіє щось лихе, чи буде то тубілець, а чи приходень, то такий ображає Господа і мусить бути викорінений з-поміж свого люду.
  31. Зневаживши слово Господа й зламавши його заповідь, душа ота приречена на знищення; гріх її буде на ній.”
  32. Раз якось, коли сини Ізраїля були в пустині, знайшли вони чоловіка, що збирав суботнього дня дрова.
  33. І взяли його ті, що знайшли, як він збирав дрова, та й привели до Мойсея та до Арона й усієї громади,
  34. і віддали його під сторожу, бо ще не знати було, що треба з ним вчинити.
  35. І Господь сказав Мойсеєві: “Той чоловік мусить умерти; нехай поб'є його камінням уся громада за табором.”
  36. І вивела його вся громада за табір та й побила камінням на смерть, як заповідав Господь Мойсеєві.
  37. Сказав Господь Мойсеєві:
  38. “Промов до синів Ізраїля і повідай їм, щоб вони й нащадки їхні поробили собі китиці на кінцях своєї одежі та щоб чіпляли ті китиці на кінцях багряними шнурочками
  39. І будуть вам китиці на те, щоб ви, бачивши їх, згадували про всі заповіді Господні й виконували їх, і щоб ви не блукали за вашим серцем та вашими очима, які поривають вас до блуду;
  40. щоб, пам'ятаючи та виконуючи всі мої заповіді, були ви святими у вашого Бога.
  41. Я - Господь, Бог ваш, який вивів вас із Єгипетської землі, щоб бути вам Богом. Я - Господь, Бог ваш.

"Зневаживши слово Господа й зламавши його заповідь, душа ота приречена на знищення"

Думали колись про те, що щоразу, коли грішимо, ходимо по краю над прірвою. Ми свідомо відрікаємося від любові й опіки Бога. Чому обираємо такий шлях? Що штовхає свідомо йти від Того, хто пожетвував усім задля нашого порятунку?
Опубліковано у:
Позначено як:

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

BG

МАЄТЕ ЦІКАВУ ІНФОРМАЦІЮ ДЛЯ НАС?

Ми відкриті для ваших новин, і разом можемо створювати цікаві матеріали для нашої спільноти.
Хочу запропонувати новину