Читаємо Святе Письмо разом. ІІ Хроніка 16-17

16. ВІЙНА З ІЗРАЇЛЕМ 1-11; СМЕРТЬ АСИ 12-14

Тридцять шостого року царювання Аси вирушив Вааса, ізраїльський цар, на Юдею й укріпив Раму, щоб ніхто не відходив і не приходив до Аси, юдейського царя.
Тоді Аса взяв срібло та золото з скарбниці Божого дому та царського палацу й послав до Бен-Гадада, арамійського царя, що жив у Дамаску, кажучи:
«Нехай буде союз між мною та тобою, як був між моїм батьком та твоїм батьком! Оце я посилаю тобі срібла та золота: покинь твій союз з Ваасою, щоб він відступивсь від мене.»
І послухав Бен-Гадад царя Аси й послав своїх військових начальників проти ізраїльських міст, і вони завоювали Ійон, Дан, Авелмаїм і всі склади в містах Нафталі.
Почувши Вааса про це, перестав укріпляти Раму, й залишив свою роботу.
Тоді цар Аса зібрав усіх юдеїв, і вони забрали з Рами каміння та дерево, що вживав Вааса до укріплення, й укріпили ними Геву й Міцпу.
Того часу віщий Ханані прийшов до Аси, юдейського царя, й сказав йому: «За те, що ти покладався на арамійського царя, а не на Господа, Бога твого, військо арамійського царя уникло твоїх рук.
Чи ж не мали кушії та лівії величезного війська, колісниць та багато кінноти? Але що ти покладався на Господа, то він і видав їх тобі в руки,
бо очі Господні обіймають усю землю, щоб підтримувати тих, чиє серце цілком йому віддане. Ти поводився в тому нерозважно, тому й будуть у тебе від цього часу війни.»
Розсердився Аса на віщого й вкинув його в тюрму: такий великий був його гнів за те на нього. Аса утискав на той час і деяких з народу.
Дії Аси, від перших до останніх, записані у книзі юдейських та ізраїльських царів.
Тридцять дев'ятого року свого царювання занедужав Аса на ноги, й ця недуга стала вельми тяжкою, але він і у своїй недузі шукав не Господа, а лікарів.
І спочив Аса зо своїми батьками, помер на сорок першому році свого царювання.
Його поховали в гробі, що він висік був собі в Давидгороді, і поклали його на ліжку, повному пахощів та мастей, належно зготованих, і запалили на його честь величезне багаття.

17. ЙОСАФАТ 1-9; ВІЙСЬКОВА ЙОГО МОГУТНІСТЬ 10-19

Йосафат, його син, став царем замість нього й показав себе сильним проти Ізраїля.
Він поставив військо по всіх містах-твердинях і посадив правителів у Юдейському краю і в містах Ефраїма, що їх забрав був Аса, батько його.
Господь був з Йосафатом, бо він ходив дорогами, яких тримався раніше його предок Давид, і не шукав Ваалів,
а шукав Бога батька свого й чинив за його заповідями, а не за вчинками Ізраїля.
Тому Господь зміцнив царство в його руці, і юдеї давали Йосафатові дари, так що у нього було багато добра й слави.
А коли серце його стало сміливішим на дорогах Господніх, він викорінив з Юди узвишшя й ашери.
На третьому році свого царювання послав він своїх князів Бенхаїла, Овдію, Захарію, Натанаїла та Міхаю, щоб навчали народ по містах Юдеї,
а з ними левітів Шемаю, Нетанію, Зевадію, Азаела, Шемірамота, Йонатана, Адонію, Товію, Тов-Адонію, левітів, а з ними Елішаму та Йорама, священиків.
І вони вчили в Юдеї, мавши при собі книгу закону Господнього, й обходили всі міста Юдеї та навчали народ.
Страх Господній був на всіх царствах країн, що навкруги Юдеї, і вони не воювалися з Йосафатом.
А й філістимляни принесли Йосафатові дари й силу срібла, так само й араби пригнали йому дрібного скота: 7 700 баранів та 7 700 козлів.
Отак Йосафат поволі підносився дедалі вище вгору й збудував в Юдеї замки й міста-склади.
Була в нього також сила запасів по містах юдейських, а в Єрусалимі - вояків, мужів відважних.
Ось їх спис за їхніми батьківськими родинами: від Юди старшини над тисячами: Адна - начальник, а в нього 300 000 хоробрих мужів;
поруч нього Йоханан начальник, а в нього 280000; 16. поруч нього Амасія, син Зіхрі, що добровільно посвятив себе Господеві, а в нього 200000 мужів хоробрих.
Від Веніямина: хоробрий муж Еліяда, а в нього 200 000 озброєних луком та щитом;
поруч нього Єгозавад, а в нього 180000 озброєних до війни.
Оце ті, що служили цареві, крім тих, що цар розставив по містах-твердинях у всій Юдеї.