Читаємо Святе Письмо разом. Вихід 35

35. Закон суботи 1-3; пожертви на святиню 4-29; майстри 30-35

Зібрав Мойсей усю громаду синів Ізраїля й каже до них: «Ось що заповідав Господь чинити:
Шість днів робитимете, сьомий же день має бути святий для вас; субота - цілковитий спочинок на честь Господа. Кожен, хто робитиме в цей день, буде караний смертю.
Не будете запалювати вогню в день суботній ані в одній із ваших домівок.»
І промовив Мойсей до всієї громади синів Ізраїля: «От що заповідав Господь словами:
Принесіть від себе пожертву Господеві. Кожен охочий нехай принесе як пожертву: золото, срібло й мідь;
блакит, порфіру, кармазин, тонке полотно й козячу шерсть;
баранячі шкури червоні, борсучі шкури й акацієве дерево;
олію на світло, пахощі на миро для помазання і на благовонне кадило;
онікс-каміння й каміння, щоб вправляти в ефод і в нагрудник.
Кожен добрий знавець з-між вас нехай прийде й робить усе, що заповідав Господь:
храмину й намет і покриття його; гачки й дошки його; засуви, стовпи й підставки їх;
кивот, носила його, віко, завісу, що його покриває;
стола, носила його, усі знадоби його й хліб появлення;
світильник на світло й посудину його, лямпи й олію на світло;
жертовник кадильний та носила його, й миро для помазання й благовонне кадило й вхідну завісу при дверях до храмини;
жертовник на всепалення й ґрати мідяні його; носила його й всю посудину його; умивальницю й підставку до неї;
запони в подвір'ї, стовпи до них і підставки їхні, і завісу до воріт у подвір'я;
кілки до храмини й кілки до подвір'я, і мотуззя до них;
одіж службову, щоб служити в святині; святі ризи для Арона священика й ризи для синів його, щоб служити в них священикам.»
І відійшла громада синів Ізраїля від Мойсея.
Потім поприходили всі, до кого промовило серце, і всі, кого заохотив дух, і поприносили пожертви Господеві на будову намету зборів та всіх потреб, і на святі ризи.
Поприходили чоловіки й жінки; усі охочі серцем поприносили пряжки, ковтки, каблучки, намиста, всякого роду золоті речі; окрім усіх тих, що принесли золоті дари Господеві.
Кожен, у кого знайшовся блават або порфіра, або кармазин, або тонке полотно, або козяча шерсть, або червоні баранячі шкури, або шкури борсучі, приносив їх.
Кожен, хто міг зробити пожертву сріблом та міддю, приносив їх як жертву Господеві, а й кожен, у кого знайшлось дерево акації, що могло здатися на якубудь потребу, приносив його.
І кожна жінка, що мала хист, власними руками пряла й приносила пряжу: блакит, порфіру, кармазин і тонке полотно.
А й усі жінки, що мали до того кебету, сукали козячу шерсть.
А князі приносили онікс-камені і дороге каміння для оправи в ефод і в нагрудник,
і пахощі, і олію на світло, і на мастило для помазання, і для благовонного кадила.
Усі чоловіки й жінки, в яких серце було щедре подавати на всяку роботу, яку Господь заповідав через Мойсея зробити, усі сини Ізраїля приносили доброхіть пожертви Господеві.
Мойсей сказав синам Ізраїля: «Глядіть, Господь покликав пойменно Бецалела, сина Урі, сина Хура, з коліна Юди,
і сповнив його духом Божим, мудрістю й розумом і хистом у всякім ділі;
щоб продумувати мистецькі задуми та виконувати їх у золоті, сріблі й міді,
і гранувати каміння для оправи, і різьбити на дереві, виконувати всяку мистецьку роботу.
І вклав йому у серце дарування навчати інших, йому й Оголіявові, синові Ахісамаха, з коліна Дана.
Сповнив їх здібністю виконувати всяку різьбарську роботу, художньо-ткацьку та гаптярську на блакиті, порфірі, кармазині й тонкому полотні, та ремісничо-ткацьку, - майстрів до всякої роботи й винахідливих умільців.

"І сповнив його духом Божим, мудрістю й розумом і хистом у всякім ділі"

Нема люди, яка б не мала якогось таланту. Кожного з нас Господь обдарував. Цей розділ книги є свідченням того, як Бог подбав про тих, хто був відповідальний за свій народ. Уміти розпізнати та розвинути свої таланти - це завдання кожного. Цим ми й унікальні. Щоправда, інколи хочеться спробувати себе в тих ролях, у тих справах, які нам "не пасують". Це часто завершується розчаруванням, розгубленістю, відчуттям того, що втрачаємо щось надважливе і ніяк не можемо знайти себе. Тому так важливо йти за покликом серця, робити те, що найкраще вдається, вдосконалюватися у цьому.