— Ти відчуваєш цю тишу? Якась вона інша сьогодні… зовсім не така, як завжди. — Ага, немов ніч перед бурею. Але й ніч любові... Тієї справжньої, що не зупиняється перед зрадою. — Ти про той вечір? Коли вони ще нічого не розуміли? — Так. Коли вони ще сперечались, хто з них...

– Ти думаєш, Юді могло бути прощено? – Думаю, так. Бо якщо Божа любов справді безмежна, то й прощення не має меж. Навіть для нього. – Але ж він зрадив самого Христа! Це вже не просто помилка. Це – зрада близькості, довіри, самої істини. – І все ж, чи не в тому й суть Єва...