З дитинства у мене сформувались досить дивні і цікаві водночас візії посту. Насамперед, через «картинку», яка дитину вражає найбільше: звична церква переодягається. Пурпурові шати, дивний холод оголених вівтарів та ікон, завжди звично вкутаних різними рушничками-вишивками, а ще й хору...

Я не вірю в "що". Я вірю в Когось. Ця моя віра в Нього і довіра допомагає віднаходити сенс всього, що Він створив. А Він створив все, і все було добрим. Все було добрим до певного моменту. До моменту, коли людина перестала довіряти Йому і почала вірити в речі, явища та людей. Бог від...