Лист. Дякуємо за те, що в нас є, мамо!
Пізня година, сну й не видати, згадується – стільки всього соромились сказати.
Скільки раз пробачень не просили, і «дякую» звучало ніби через силу.
Вибач – не цінували Твою працю, але тепер доходить, відтоді як дізнались, що Ти бабця.
Для нас найкраще море – база «Черемшина». Хвилі...